Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 січня 2025 року Справа №200/941/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №200/941/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2024 року, адміністративний позов адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Ізюмського відділення ВД ФСС України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості із щомісячних страхових виплат за період з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість із щомісячних страхових виплат за період з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2021 року.
09 травня 2024 року судом на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №200/941/24 видано виконавчі листи по справі.
13 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якому останній, зокрема, просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року по справі №200/941/24 та зобов'язати боржника у місячний строк подати звіт про виконання цього судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року прийнято до розгляду клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (що надійшло до суду 13 січня 2025 року) та вирішено здійснювати його розгляд в порядку письмового провадження.
20 січня 2025 року засобами електронного зв'язку, через електронну пошту, до суду надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17 січня 2025 року вих.№2000-0805-7/10034 з додатком.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року відмовлено в долученні до матеріалів адміністративної справи №200/941/24 листа від 17 січня 2025 року вих.№2000-0805-7/10034 з додатком, наданого відповідачем 20 січня 2025 року
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів виконання рішення суду від 26 березня 2024 року у справі №200/941/24.
Ознайомившись з поданою представником позивача заявою, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм вбачається, що КАС України передбачено право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі №800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Станом на дату звернення заявника із заявою щодо встановлення судового контролю за судовим рішенням, так і на дату її розгляду, доказів виконання рішення суду від 26 березня 2024 року у справі №200/941/24, а саме: виплати ОСОБА_1 заборгованості із щомісячних страхових виплат за період з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2021 року, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищезазначене, суд при розгляді цієї справи вважає за необхідне керуватися правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, а як наслідок -задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
Відповідно до частини другої та третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись статтями 246, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 26 березня 2024 року у справі №200/941/24 (що надійшло до суду 13 січня 2025 року) - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суд від 26 березня 2024 року у справі №200/941/24.
3. Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
4. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Молочна