Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 січня 2025 року Справа№200/6120/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника Свідера В.В. звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність в частині не здійснення перерахунку та виплати допомоги на оздоровлення, які були виплачені у вересні 2016 року, липні 2017 року, передбачені статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 22.09.2010 № 889;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, які були виплачені у вересні 2016 року, липні 2017 року, передбачені статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 22.09.2010 № 889, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при проходженні служби не в повному обсязі отримав допомогу на оздоровлення за 2016-2017 роки, а саме без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 22.09.2010 № 889. Після звернення до відповідача щодо можливості отримання вказаних доплат, отримав відмову. Зазначену відмову позивач вважає протиправною, в зв'язку з наведеним звернувся до суду за захистом права на отримання належних виплат.
Ухвалою від 09 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 04 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України № 73 визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Зауважує, що грошова допомога на оздоровлення, підйомна допомога та винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які розраховуються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення. При розрахунку грошової допомоги на оздоровлення винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 № 889, не включається до складу грошового забезпечення. Таким чином, відповідач правомірно не включив винагороду, передбачену постановою КМУ від 22.09.2010 № 889, до складу місячного грошового забезпечення позивача, розраховуючи суми допомоги на оздоровлення, виплачену за 2016-2017 роки, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині перерахунку вказаних виплат.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити, в тому числі посилаючись на висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17, якими встановлено, що грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ від 22.09.2010 № 889, нараховувалась та виплачувалась щомісяця, а тому не може вважатись одноразовою.
Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, де зауважив, що відповідь на відзив за своїм змістом не містить жодного конкретного обґрунтованого заперечення проти наведених стороною відповідача обставин та тверджень. Наполягає на тому, що положення Інструкції № 73 є обов'язковими для виконання відповідачем та не суперечать діючому законодавству.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України та період тимчасової непрацездатності головуючого у справі, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
_
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 18 грудня 2015 року по 10 грудня 2018 року проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 . Виключений зі списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10 грудня 2018 року № 629-ОС та вибув для подальшого проходження служби до НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України з 10 грудня 2018 року.
Позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 24.11.2023.
14.08.2024 відповідачем представнику позивача надано відповідь на його звернення до контактного центру ДПСУ від 10.08.2024, у якій зазначалось, що «повторно нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 допомогу для оздоровлення за 2016-2017 роки немає підстав».
Не погодившись з даною відповіддю, вважаючи, що під час проходження військової служби в НОМЕР_5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_1 ) позивачу не була виплачена у повному грошова допомога на оздоровлення, представник позивача подав позовну заяву до суду.
Відповідно до наданих архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача за 2016-2017 роки позивачеві здійснена виплата грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2016 року в сумі 8112,75 грн, в липні 2017 року в сумі 7999,25 грн.
Грошове забезпечення позивача з 08.08.2016 становило 8112,75 грн із розрахунку посадового окладу 1135,00 грн, окладу за військове звання 130,00 грн, надбавки за вислугу років 379,50 грн, ОУС ризик життя 170,25 грн, надбавка за ВОВЗ 1644,50 грн, за роботу з таєм.відомостями 113,50, премії 4550,00 грн.
Також позивачу щомісячно нараховувалась та виплачувалась додаткова грошова винагорода відповідно до Постанови КМУ № 889.
Зазначені обставини не є спірними.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2 та 3 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Статтею 9-1 Закону № 2011-XII визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується: 1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Згідно зі статтею 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (чинної на дату виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889) (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Згідно з пунктами 1, 5 частини 1 Постанови № 889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 889 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (чинна до 09.11.2018).
Згідно з пунктом 2 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Інструкції № 73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно з пунктом 8 Інструкції № 73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Позивач вважає, що щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 889, необхідно включити до складу місячного грошового забезпечення при обчисленні розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення в 2016-2017 роках, оскільки він отримував таку додаткову винагороду щомісячно.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як розрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Зміст Постанови № 889 свідчить, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
При цьому матеріали справи свідчать, що позивач в 2016-2017 роках отримував додаткову грошову винагороду щомісячно під час проходження служби, тобто, вона входила до складу його щомісячного грошового забезпечення.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою № 889, до складу місячного грошового забезпечення для нарахування допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки є протиправною.
Суд не приймає посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин Інструкції № 73, оскільки встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Отже, виключивши Інструкцією № 73 щомісячну додаткову грошову винагороду зі складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат Міністерство внутрішніх справ України вийшло за межі наданого предмету регулювання порядку виплати такої винагороди.
Крім того, ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 20 січня 2022 року у справі № 520/15971/2020.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З наведених підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Через звільнення позивача від судового збору відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) в частині не здійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунку та виплати допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов