Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 січня 2025 року Справа№200/7760/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі структурного підрозділу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі структурного підрозділу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто як особи на утриманні якої перебуває троє дітей віком до 18 років, за наслідком розгляду якої прийняти рішення з урахуванням висновків суду сформульованих в рішенні по цій справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має достатні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років), надав відповідачу у належній формі та у встановленому законом порядку усі необхідні докази, що підтверджують факт існування обставин, що дають право на відстрочку. Разом з тим, відповідач належним чином не розглянув заяву позивача та не прийняв відповідного рішення з питань оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку із чим позивач звернувся в суд із цим позовом.
Просить суд задовольнити позов.
Засобами електронного зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_3 надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов'язком призовників, військовозобов'язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв'язку з заявою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. На заяву позивача надано відповідь щодо необхідності вчинення заявником певних дій для всебічного та об'єктивного розгляду питання по суті та роз'яснено про необхідність особистого звернення із заявою.
На думку відповідача, позивач помилково ототожнює поняття «особистої подачі» та «письмового звернення» та помилкове посилання на «особисте поштове відправлення». Проходження публічної служби, а так само призов на службу чи відстрочка не може відбуватись дистанційно.
Просив відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі структурного підрозділу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Надано позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання: доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №200/7760/24.
Відповідач скористався правом на подання відзиву відповідно до статті 162 КАС України.
Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив відповідно до статті 163 КАС України.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військову обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 08.04.2024 уклав шлюб з ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 ) та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 ).
Посвідченням управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради №2536 підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є багатодітної сім'єю.
Згідно з довідкою Комітету мікрорайону №1 Краматорської міської ради від 17.09.2024 ОСОБА_6 разом з дружиною ОСОБА_2 та дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач 20.05.2024 подав відповідачу заяву про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації та прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.
До заяви додані наступні документи:
- копія свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_7 ;
- копія свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_6 ;
- копія свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_5 ;
- копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 серії НОМЕР_4 ;
- копія посвідчення № НОМЕР_8 від 08.04.2024 серії НОМЕР_9 , що видане Управлінням з гуманітарних питань Краматорської міської ради;
- копія довідки про фактичне місце проживання від 17.05.2024 №01-20/256-245;
- витяг з реєстру боржників від 19.05.2024 стосовно заявника;
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Копичко І.А.;
- копія паспорта та ДРФОПП;
- ордер (оригінал) про право представництва інтересів ОСОБА_8 .
Вказана заява надіслана рекомендованим листом з повідомлення ШКІ 8433349114065.
Відповідачем не надана відповідь на заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
01.08.2024 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з адвокатським запитом в якому просив надати відповідь про прийняте рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , про надання відстрочки від призову по мобілізації, як чоловіку, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2024 № 09/12373 запропоновано ОСОБА_1 особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 з повним пакетом документів (завірених нотаріально) для вирішення питання по суті. Відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення відстрочки від призову за мобілізацією, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і триває на теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію. Пунктом 8 цього Указу вказано місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
При цьому, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою) визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 116.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно з п.58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, положеннями Закону № 2232-XII, Порядку № 1487 встановлено, що військовозобов'язані особисто повідомляють органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надають зазначеним органам документи, зокрема, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки - особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.
Водночас, поняття «особисто повідомити», «особисто подати» не тотожні поняттям «особисто прибути», «особисто з'явитись», чого фактично вимагає відповідач від позивача для вирішення питання про надання йому відстрочки.
Порядком № 560 та Порядком № 1487 прямо передбачено випадки, коли особа має прибути, з'явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів тощо, водночас, оформлення відстрочки не належить до таких випадків, відтак, в позивача відсутній обов'язок з'являтись до ТЦК та СП для вирішення питання надання йому відстрочки, що водночас не може унеможливлювати отримання ним відстрочки, оскільки відповідач не в праві вимагати на власний розсуд від позивача додаткових, не передбачених законодавством умов для її отримання.
Зокрема, розділ Порядку № 560, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення (пункти 56-67) також не передбачає особистого прибуття або явки особи для оформлення відстрочки, а також проведення ідентифікації особи заявника, отже пропозиція відповідача позивачу прибути для оформлення відстрочки та твердження відповідача щодо необхідності проведення ідентифікації позивача виходять за межі повноважень відповідача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене, позивач, надіславши поштовим зв'язком від власного імені заяву про надання відстрочки та додані до неї документи для вирішення питання про її надання, дотримався процедури особистого її подання (направлення). В суду відсутні підстави для сумніву у тому, що заява складена позивачем особисто. Волевиявлення позивача є зрозумілим.
До того ж, як передбачено п. 59 Порядку № 560, відстрочка може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за потреби, відповідно до передбачено п. 60 Порядку № 560, комісія готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Тобто, відповідач наділений повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності даних.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.
У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 7 цього Закону до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, прізвище, власне ім'я, по батькові, дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та інші.
Відповідачем не доведено в ході розгляду справи факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки, в тому числі, з використанням також Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших баз та джерел, або неможливості співставлення наявних у відповідача даних про позивача, як про особу, яка перебуває у відповідача на військовому обліку, із надісланими позивачем відповідачу документами, що підтверджують на думку позивача право на надання йому відстрочки.
Матеріалами справи підтверджено перебування позивача на військову обліку у відповідача, надходження відповідачу особисто поданої (надісланої) заяви позивача про надання йому відстрочки та доданих до неї документів, в тому числі, про перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років (що є підставою для надання особі відстрочки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII).
Тобто, у відповідача наявні дані, на підставі яких може бути розглянуто питання про надання позивачу відстрочки та заяви про її надання, а у випадку недостатності певних відомостей, відповідач має можливість отримати необхідну інформацію з державних реєстрів, баз даних, направити відповідні запити тощо для отримання інформації, що могла підтвердити право заявника на відстрочку, водночас, відповідачем вказане здійснено не було за відсутності на те поважних причин. Відповідачем не доведено у чому полягає необхідність явки позивача, проведення його проведення його ідентифікації, якими нормативно-правовими актами це передбачено.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідач під час опрацювання заяви позивача на відстрочку від 20.05.2024 діяв не на підставі, не у межах повноважень і не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень, які з цієї метою йому надані; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом; непропорційно, без з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з порушенням передбаченого законодавством строку.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Відповідно до змісту пункту 11 Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідачем протиправно не розглянуто питання надання позивачу відстрочки, про що свідчить лист відповідача від 03.08.2024 № 09/12373 у відповідь на адвокатський запит представника позивача про її надання та в порушення пункту 60 Порядку № 560 відповідачем не прийнято рішення з цього приводу по суті, а лише вказано про необхідність позивачу з'явитись до установи відповідача.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Посилання відповідача на Закон України «Про звернення громадян», Правила надання послуг поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, Кодекс України про адміністративні правопорушення - є неприйнятними, оскільки спірні правовідносини вони не регулюють.
Посилання відповідача на правову оцінку, яка міститься в інших судових рішеннях (крім постанов Верховного Суду), є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує лише висновки щодо застосування норм права (в тому числі процесуальних), що викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу).
Частиною 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені фактичні обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наслідком розгляду якої прийняти рішення, з урахуванням висновків суду сформульованих в рішенні по цій справі.
Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 968,96 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі структурного підрозділу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наслідком розгляду якої прийняти рішення, з урахуванням висновків суду сформульованих в рішенні по цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі структурного підрозділу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.
Повне судове рішення складено та підписано 20.01.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/
Суддя А.С. Зеленов