21 січня 2025 рокуСправа №160/22076/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях №33/29/30-36 від 14.06.2024 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях №33/29/30-36 від 14.06.2024 року в розмірі 80% грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позовну заяву задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 14.06.2024 № 33/29/30-36, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 14.06.2024 № 33/29/30-36, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. Вирішено питання судових витрат.
07 січня 2025 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, у якому зазначив, що судом при ухваленні рішення не розглянута одна вимога позовної заяви щодо визначення 80% розміру грошового забезпечення позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року призначено заяву до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення доходить висновку про її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.1.ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1999 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої становив на час призначення - 80% грошового забезпечення (а.с.8).
Проте, відповідач протиправно розрахував пенсію позивача 70 % грошового забезпечення, суд вважає такі дії відповідача протиправними та зазначає, що зміни, що які відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії.
У даному ж випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто в розмірі 80 % від суми грошового забезпечення позивача.
Отже, розмір пенсії визначається у відсотках, що встановлені на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку.
Як видно з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію в розмір якої становив 80% відповідних сум грошового забезпечення.
У рішенні №3-рп/2001 від 05 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до статей 6 та 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 80 відсотків від суми грошового забезпечення позивача.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в рішенні від 04.02.2019 року у справі № 240/5401/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/58/18).
Таким чином, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки, виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення, відповідач діяв не на підставі Конституції та законів України.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також інших додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки № 33/29/30-36 від 14.06.2024 року виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення.
Оскільки, судом не вирішено питання щодо відсоткового розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії на підставі довідки № 33/29/30-36 від 14.06.2024 року, тому заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 252 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях № 33/29/30-36 від 14.06.2024 року у розмірі 80% грошового забезпечення.
Копію додаткового рішення надіслати учасникам справи.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев