22 січня 2025 рокуСправа №160/31414/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, починаючи з 03.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, починаючи з 03.08.2024.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачу було припинено виплату пенсії відповідно до українського законодавства, оскільки він проживав на території Автономної Республіки Крим та не надав підтвердження, що ним не отримано громадянства Російської Федерації та він не одержує пенсію від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 27.11.2024р.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та є отримувачем пенсії за вислугу років по лінії Міністерства оборони України в АР Крим відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Позивачу було припинено виплату пенсії відповідно до українського законодавства, оскільки він проживав на території Автономної Республіки Крим та не надав підтвердження, що ним не отримано громадянства Російської Федерації та він не одержує пенсію від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Відповідно до довідки від 04.03.2021р. № 1249-5000345084 позивач є внутрішньо переміщеною особою.
03.08.2024 позивач через електронний портал ПФУ звернувся до відповідача із відповідною заявою про поновлення йому виплати пенсії за вислугу років у зв'язку з тим, що в нього відсутнє громадянство Російської Федерації та він не отримує пенсію від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.09.2024 №51611-34374/Т-01/8-0400/24, питання продовження позивачу виплати пенсії за нормами пенсійного забезпечення України буде розглянуто за умови надання паперової пенсійної справи та довідки-атестата про припинення виплати пенсії на території російської федерації.
Непоновлення нарахування та виплати позивачу з 03.08.2024 пенсії за вислугу років є протиправними діями, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до ст.52 Закону №2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.09.2024 №51611-34374/Т-01/8-0400/24 вбачається, що підставою відмови позивачу у поновленні пенсії слугувало відсутність паперової пенсійної справи та довідки-атестата про припинення виплати пенсії на території російської федерації.
Суд зазначає, що Згідно п. 1 Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 234 (далі по тексту - Порядок №234), цей Порядок визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації (далі - особи).
Пунктами 3-4-5 Порядку №234 визначено, що особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон).
За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред'являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально.
Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.
Отже саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов'язок надсилання запиту до органів пенсійного забезпечення Російської Федерації щодо витребування пенсійної справи.
Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2024 року, відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення (її) його права на пенсію в України.
А відтак, суд зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії з підстав, зазначених в листі від 18.09.2024 №51611-34374/Т-01/8-0400/24.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору як учасника бойових дій, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 139, 241, 242-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, починаючи з 03.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, починаючи з 03.08.2024.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін