22 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11941/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
09.07.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), надавши довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 08.07.2024 № 44/02/2-24, та вказану заяву з поданими документами за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Одеській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 09.07.2024 № 907640824150 відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV на пенсію за віком згідно Закону № 889-VIII згідно наданої довідки від 08.07.2024 № 44/02/2-24, оскільки починаючи з 01.06.2015 раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), не перераховуються, переведення на пенсію за віком є недоцільним.
Позивач не погоджується із таким рішенням та вказує, що оскільки досягла необхідного віку, у неї наявний необхідний загальний страховий стаж та стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тому має право на призначення зазначеної пенсії.
Позивач просить визнати протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 09.07.2024 № 907640824150 про відмову щодо переведення з пенсії за віком згідно Закону №1058-IV на пенсію за віком згідно Закону № 889-VIII, та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 09.07.2024 переведення з пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV на пенсію державного службовця за віком згідно Закону № 889-VIII, перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 44/02/2-24 від 08.07.2024, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 31).
Копію вказаної ухвали від 28.10.2024 про відкриття провадження у справі відповідач ГУ ПФУ у Волинській області одержав через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 29.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 34), проте відзиву на позовну заяву до суду не подав.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 36-38) відповідач ГУ ПФУ в Одеській області позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Крім того, вимога щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідок від 08.07.2024 № 44/02/2-24 є передчасною, оскільки відомості, наведені у довідці, не досліджувалися Пенсійним фондом у зв'язку із відсутністю права на перехід на пенсію за віком державного службовця.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а до цього отримувала пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ, про що зазначено у рішенні ГУ ПФУ в Одеській області від 09.07.2024 № 907640824150 (а. с. 26), підтверджується записом № 37 від 23.04.2014 трудової книжки про звільнення з посади за статтею 38 КЗпП України та виходом на пенсію державного службовця (а. с. 15).
ГУ ПФУ в Одеській області, за результатами розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 09.07.2024 № 9999 щодо переведення з пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом № 889-VIII, прийняло рішення від 09.07.2024 № 907640824150, яким відмовлено у переведенні, оскільки починаючи з 01.06.2015 раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом № 3723-ХІІ не перераховується. Переведення на пенсію за віком згідно Закону за матеріалами пенсійної справи є недоцільним (а. с. 26).
Листом від 22.07.2024 № 0300-0210-8/43129 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про прийняте рішення (а. с. 25).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом № 3723-ХІІ.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).
Суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22, які полягають у такому.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на інший вид пенсію за віком державного службовця. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Крім того, а ні Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а ні стаття 37 Закону № 3723-ХІІ не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства, висновків щодо застосування норма права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22, суд дійшов висновку про те, що відповідач ГУ ПФУ в Одеській області рішенням від 09.07.2024 № 907640824150 протиправно відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону № 889-VIII. На думку суду, у відповідача ГУ ПФУ в Одеській області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу, чого відповідачі не заперечують), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
З цих підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 09.07.2024 № 907640824150 належить задовольнити.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області вчинити певні дії щодо переведення на пенсію державного службовця, то суд враховує таке.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого позивачу відмовлено в переведенні на пенсію та здійсненні її перерахунку.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо переведення на пенсію має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Одеській області області, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача (вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23).
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 44/02/2-24 від 08.07.2024, виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації (а. с. 8-9), то суд зазначає, що відповідачем ГУ ПФУ в Одеській області відомості, наведені у вказаних довідках не оцінювались; зазначені позовні вимоги стосуються не права на переведення на пенсію державного службовця, а розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право (вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22, від 19.12.2023 у справі № 600/947/23-а).
Отже, позовні вимоги зобов'язального характеру належить задовольнити частково у спосіб зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, починаючи з 09.07.2024, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Одеській області судовий збір в сумі 605,60 грн, що був сплачений в розмірі 1211,20 грн квитанцією від 15.10.2024 (а. с. 5).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09 липня 2024 року № 907640824150.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ідентифікаційний код 20987385) здійснити переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 09 липня 2024 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ідентифікаційний код 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх