22 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13254/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач) про визнання протиправними дій та скасування рішення від 28.10.2024 №788 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ); зобов'язання відповідача перевести на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.10.2024 №5652/16.7-24 та №5654/16.7-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш, як 20 років стажу роботу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка не момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, з часу звернення із заявою, тобто із 22.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). У жовтні 2024 року позивач звернулася із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016. Однак рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.10.2024 №788 їй відмовлено у призначенні такої пенсії у зв'язку з тим, що позивачу уже призначалася раніше пенсія як державному службовцю відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), а перерахунок таких пенсій не передбачений.
Позивач не погоджується із таким рішенням, тому що на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ не перебувала на державній службі, досягла необхідного пенсійного віку та має необхідний стаж (понад 20 років, здобутий на посадах державної служби до 01.05.2016). Вважає, що згідно з пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3723-ХІІ має здійснюватися в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, про що надано довідки від 11.10.2024 №5652/16.7-24 та №5654/16.7-24.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування такої позиції зазначив, що позивачу з 02.10.2009 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 01.03.2021 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. 22.10.2024 позивач звернулася з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ. Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.10.2024 №788 позивачу було відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ, у зв'язку з тим, що позивачу вже була призначена пенсія за Законом №3723-ХІІ та було зроблено перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV як більш доцільний, оскільки розмір пенсії обчисленої відповідно до Закону №1058-ІV є більшим ніж розмір пенсії за Законом №3723-ХІІ, тому переведення є недоцільним, а її вимога стосовно перерахунку пенсії з урахуванням наданих довідок є протиправною.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Запорізькій області про залучення співвідповідача у справі відмовлено.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та з 02.10.2009 по 28.02.2021 отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 01.03.2021 отримує пенсію за віком згідно із Законом №1058-ІV, що підтверджується листами ГУ ПФУ у Волинській області від 02.05.2023 №11295-12040/Є-02/8-0300/23 та від 09.07.2024 №8423-7536/Є-02/8-0300/24 (а.с. 16-17), протоколом про призначення пенсії від 08.10.2009 №2250 (а.с. 65), рішенням про перерахунок пенсії від 17.09.2024 №907580139893 (а.с. 66).
22.10.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про перехід на пенсію за віком за Законом №889-VIII, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням (а.с. 34), зокрема, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.10.2024 №5652/16.7-24 та №5654/16.7-24, видані Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України (а.с. 19-20).
Вказана заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Запорізькій області з прийняттям рішення від 28.10.2024 №788, яким ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію державного службовця за матеріалами пенсійної справи у зв'язку з недоцільністю; обчислення пенсії згідно Закону №889-VIII на підставі довідок від 11.10.2024 №5652/16.7-24 та №5654/16.7-24, позивачу, як особі якій вже призначалась пенсія за спеціальним законом, не передбачено діючим законодавством (а.с. 22).
Незгода позивача із відмовою у переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-XI.
01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача на пенсію державного службовця за умов, визначених у Законі №889-VIII. На момент звернення із відповідною заявою ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
Суд відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 (де спір стосується переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ), які полягають у такому.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), ані розділ ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, ані стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.
Верховний Суд у наведеній справі виснував, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивачка станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже те, що позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).
У спірному рішенні не зазначається про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення цього питання.
За правилами, визначеними статтею 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Як видно з матеріалів пенсійної справи, у позивача наявний страховий стаж - понад 38 років (а.с. 66), стаж державної служби станом на 01.05.2016 - понад 26 років, що підтверджується розрахунком стажу - форма РС-право та протоколом про призначення пенсії від 08.10.2009 №2250 (а.с. 65, 67), вона досягла пенсійного віку (на час звернення із заявою мала 70 років).
Таким чином, у ГУ ПФУ в Запорізькій області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні на інший вид пенсії позивача, у якої наявні умови для реалізації права на одержання пенсії державного службовця (згідно із пунктом 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ).
Суд не може погодитись із висновком відповідача про недоцільність виплати пенсії за Законом №889-VIII через те, що розрахований розмір пенсії буде меншим ніж той, який виплачується за Законом №1058-IV, оскільки саме пенсіонер має право вирішити, який вид пенсії він бажає отримувати за умови додержання вимог, передбачених законом.
Суд зауважує, що у пункті 13 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV законодавець передбачив пенсіонеру можливість вибору перейти на пенсію на інших підставах або поновити пенсію, зокрема, держслужбовця у попередньому розмірі, що визначається бажанням останнього.
Позивач, подаючи заяву від 22.10.2024, просила перевести її на пенсію за Законом №889-VІІІ (тобто, із застосуванням умов, визначених у пунктах 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення») у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначеної у наданих довідках.
На час призначення позивачу пенсії за віком за нормами Закону №3723-ХІІ (станом на 02.10.2009) стаття 37 передбачала, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Поряд з тим відповідно до чинної редакції статті 37 Закону №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, з якої сплачено страхові внески - якщо перед зверненням за пенсією особа працювала, або у тому ж відсотковому розмірі від заробітної плати працюючого державного службовця - якщо на час звернення за пенсією особа не є державним службовцем.
У цьому разі не йде мова про перерахунок пенсії на підставі нової довідки у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючих державних службовців, як помилково вважає відповідач, а позивач, надавши довідки від 11.10.2024 №5652/16.7-24 та №5654/16.7-24, висловила бажання на встановлення їй пенсії державного службовця у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, вказаної у довідках (на час звернення позивач не є державним службовцем).
При вирішенні спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Згідно з пунктом 5 Порядку №622 (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою від 22.10.2024) довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Разом із заявою про переведення на пенсію державного службовця позивач, яка на час звернення не займала посаду державної служби, подала довідки Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: від 11.10.2024 №5652/16.7-24 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою, визначеною додатком 4 до Порядку №622 (а.с.19), та від 11.10.2024 №5654/16.7-24 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, за формою, визначеною додатком 6 до Порядку №622 (а.с.20). На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; довідки видані на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та виплачену заробітну плату за посадою заступник начальника відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції.
Жодних заперечень щодо форми та змісту довідок, підстав їх видачі, періодів, за який вказана заробітна плата для призначення пенсії тощо відповідачем не наведено, а судом не встановлено. Такі довідки є джерелом інформації для обчислення згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ розміру пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ, розрахунок якої є невід'ємною частиною прийняття рішення органом Пенсійного фонду при її призначенні.
Зважаючи на те, що рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.10.2024 №788 позивачу безпідставно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, з огляду на наявність у ОСОБА_1 умов для реалізації права на одержання згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити. Крім з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача ГУ ПФУ в Запорізькій області перевести позивача з 22.10.2024 (часу звернення з відповідною заявою) на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 889-VIII з урахуванням довідок Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11.10.2024 №5652/16.7-24 та №5654/16.7-24.
Згідно з частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн., сплачений квитанцією від 11.11.2024 (а.с. 7).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.10.2024 №788.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 22.10.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням довідок Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11.10.2024 №5652/16.7-24 та №5654/16.7-24.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).
Суддя О. О. Андрусенко