20 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/15010/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Кушнір С.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представників третьої особи Михальчук Л.В., Кузика В.М., Шуміка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство “Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Ковельський ВДВС, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство “Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - третя особа, КНП “Турійський ЦПМСД») про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.12.2024 № 76441409 та зобов'язання державного виконавця у виконавчому провадженні № 76441409 вчинити усі можливі дії для примусового виконання рішення суду від 17.07.2024 у справі 140/4978/24 дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у відповідача перебував виконавчий лист з виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/4978/24, яким було зобов'язано КНП “Турійський ЦПМСД» повторно розглянути заяву від 03.04.2024 щодо видачі ОСОБА_1 листка тимчасової непрацездатності з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому порядку документів.
13.12.2024 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 76441409 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Позивач вважає, що вказана постанова винесена із порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження», оскільки рішення суду не виконано.
Прийняте третьою особою рішення, яке оформлено протоколом № 323 від 14.11.2024, яким позивачу було відмовлено у видачі лікарняних листків свідчить про невиконання вимог суду. Вважає, що державним виконавцем не було вжито всіх належних заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішення суду, а відтак оскаржувана постанова є протиправною та такою, що винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню. З цих підстав позов просить задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Розгляд справи призначено на 13:45 год. 15.01.2025. 15.01.2025 в справі було оголошено перерву до 14:00 год. 20.01.2025.
Представник відповідача в письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та зазначив, що 04.11.2024 за заявою позивача було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом Волинського окружного адміністративного суду про зобов'язання КНП “Турійський ЦПМСД» повторно розглянути заяву від 03.04.2024 щодо видачі ОСОБА_1 листка тимчасової непрацездатності з 09.11.2023 по 03.04.2024. Згідно з повідомленням від 15.11.2024 боржник повторно розглянув подані позивачем документи, про що свідчить протокол засідання ЛКК № 323 від 14.11.2024. Вважає, що подані документи свідчать про виконання рішення суду, а тому у державного виконавця були визначені ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням рішення суду. З врахуванням викладеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Третя особа у поданому суду поясненні щодо позову позовні вимоги заперечила та вказала на законність оскаржуваної постанови від 13.12.2024 про закінчення ВП № 76441409. Зазначила, що у повній відповідності до резолютивної частини судового рішення повторно було розглянуто заяву позивача від 03.04.2024 щодо видачі позивачу листка тимчасової непрацездатності з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку документів. За наслідками розгляду заяви прийнято протокол № 323 від 14.11.2024 про відмову у їх видачі. Про прийняте ними рішення у встановлені законодавством строки було повідомлено державного виконавця. Просить у задоволені позову відмовити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача, у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представники третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили із підстав, викладених у поясненні щодо позову.
Заслухавши вступні слова позивача та представників третьої особи, дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно із частинами першою, другою статті 74 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05.10.2016, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що Волинським окружним адміністративним судом 23.10.2024 видано виконавчий лист у справі №140/4978/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства “Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання протиправною відмову та зобов'язано Комунальне некомерційне підприємство “Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів (а.с.12 зворот -13, 96).
За письмовою заявою позивача державним виконавцем 28.10.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76441409 (а.с.11, 94 зворот).
КНП “Турійський ЦПМСД» на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, листом від 15.11.2024 №2396-02/13-24 повідомило виконавця про те, що боржником повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період проходження лікування за кордоном з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених у встановленому законодавством порядку медичних документів.
На підтвердження цього надано протокол засідання ЛКК КНП “Турійський ЦПМСД» від 14.11.2024 №323 (а.с. 20, 63, 16, 75).
13.12.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у ВП № 76441409 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України “Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с.15, 67).
Згідно із статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1403-VIII).
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов'язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Як встановлено частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 1 статті 40 Закону передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку про законність винесення постанови державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням суду від 17.07.2024 у справі №140/4978/24 зобов'язано КНП «Турійський ЦПМСД» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 щодо видачі листка тимчасової непрацездатності за період з 09.11.2023 по 03.04.2024 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів.
На виконання вказаного рішення суду в цій частині видано виконавчий лист від 23.10.2024, у якому продубльовано резолютивну частину судового рішення.
В процесі виконання даного рішення, після відкриття виконавчого провадження, 04.11.2024 боржником повторно було розглянуто заяву позивача щодо видачі лікарняних листків, про що свідчить відповідний протокол від 14.11.2024 №323. При цьому, при розгляді заяви було враховано надані позивачем перекладені на державну мову та засвідчені в установленому порядку медичні документи.
За наслідками розгляду цих документів позивачу повторно було відмовлено у видачі лікарняних, з причин, вказаних у протоколі. Про прийняте рішення боржником було проінформовано виконавця.
Нормами статті 63 Закону №1404-VIII врегульовано порядок дій виконавця та при виконанні рішень за якими боржник повинен вчинити дії.
Враховуючи зміст резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2024, на підставі якого видано виконавчий документ та проведений третьою особою повторний розгляд заяви позивача з врахуванням медичних документів, наданих іноземним медичним закладом, суд приходить до висновку про те, що вказане рішення є виконаним в повному обсязі.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку постанова відповідача від 13.12.2024 у ВП №76441409 винесена у відповідності до норм статей 1, 3, 18, 26, 39, 40, 63 Закону № 1404-VIII та є правомірною, а підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Оскільки суд прийшов висновку про законність оскаржуваної постанови, то і відсутні підстави для задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача продовжити усі можливі дії для примусового виконання рішення суду у справі №140/4978/24.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що рішення суду в даному випадку є невиконаним, оскільки державним виконавцем при його виконанні не було враховано мотивувальну частину судового рішення у даній справі, та визнання судом незаконною відмову третьої особи у наданні лікарняних листів від 26.04.2024, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).
Як вже зазначалося вище, вчинення виконавчих дій виконавцем чітко регламентовано спеціальним законом і вони не можуть виходити за межі встановлених законодавством норм.
Виходячи з наведеного, державний виконавець при вчиненні виконавчих дій повинен діяти у відповідності до вимог чинного законодавства та встановленого порядку у виконавчому листі.
При цьому, державний виконавець позбавлений можливості трактувати зміст та мотиви, викладені у мотивувальній частині судового рішення, а вживати примусових заходів для його примусового виконання у чіткій відповідності до змісту виконавчого документу, що і було ним зроблено.
У даному випадку подальші дії державного виконавця, зважаючи на вчинені третьої особою дії щодо виконання судового рішення, не призведуть до його виконання в тому розумінні, як про це вказує позивач, позаяк зважаючи на зміст виконавчого документа, воно є виконаним.
В контексті спірних правовідносин та обґрунтувань позивача щодо незаконності постанови державного виконавця, суд зазначає, що нормами КАС України регламентовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Зокрема, КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Нормами статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Саме в межах розгляду даної заяви суд може надати правову оцінку діям відповідача вчиненими ним на виконання судового рішення, яким його зобов'язано вчинити певні дії.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 229, 243 ч.3 - 246, 268, 287 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство “Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 22.01.2025