Справа № 536/1400/22 Номер провадження 11-кп/814/938/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
15 січня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022175540000147, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2024 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білецьківка, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03 лютого 2003 року вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі;
- 29 червня 2006 року вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік;
- 07 травня 2008 року вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 119, ч. 3 ст. 146, ст. 70 КК України з призначенням покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі;
- 13 червня 2014 року вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 70 КК України з призначенням покарання у виді 8 років позбавлення волі;
- 21 жовтня 2021 року вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області за ст. 126-1 КК України з призначенням покарання у виді 1 року обмеження волі, звільнено від відбування покарання зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік,
визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2021 року та визначено остаточне покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 встановлено обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.
Застосовано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 2 місяці з моменту його проголошення, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, 15 липня 2022 року близько 23.00 години ОСОБА_8 разом зі своєю знайомою ОСОБА_9 знаходились у приміщенні кімнати житлового будинку за адресою проживання ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 .
Цього ж дня, близько 23.30 години, знаходячись у кімнаті вказаного вище житлового будинку, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, під час якого в ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв з печі у приміщенні будинку в праву руку дерев'яну палицю та наблизившись до сидячої на ліжку ОСОБА_9 наніс їй три удари палицею в ділянку передпліччя та кисті лівої руки. Після чого, взявши вказану вище дерев'яну палицю в обидві руки, наніс нею ОСОБА_9 два удари в область голови зверху та в область лівої надбрівної ділянки, а також один удар в область лівої руки.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_8 згідно висновку експерта № 660 від 29 липня 2022 року спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді:
- контузії важкого ступеня лівого ока - забитої рани в лівій надбрівній ділянці, синця навколо лівого ока, субкон'юнктивального крововиливу, розриву склери з випадінням внутрішніх оболонок лівого ока, що ускладнилося втратою зору на ліве око, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм втрати будь-якого органу або втрати органом його функцій;
- закритого перелому правої ліктьової кістки в нижній третині, який за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров'я;
-закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забитої рани лівої тім'яної ділянки волосяної частини голови, синця навколо правого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
- синців на тильній поверхні лівої кисті біля основи 1-го пальця, на зовнішній поверхні нижньої третини лівого плеча, на переднє-зовнішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 15.07.2022 р. прийшли додому до ОСОБА_8 дуже п'яні. Проснулася від того, що ОСОБА_8 почав бити її по руці, чи бив він її по голові не пам'ятає. Коли вибігала на вулицю, то перечепилася і посунулася у рів, можливо від цього і отримала травму лівого ока.
Вказує, що свідки та обвинувачений також вказують про падіння потерпілої в стані сильного алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що з досліджених у судовому засіданні матеріалів та під час допиту свідків, потерпілої, обвинуваченого, можна зробити висновок, що досудове розслідування проведено поверхнево, не всебічно, односторонньо, не встановлені всі обставини даної події.
Вказує, що під час дослідження письмових матеріалів і речових доказів встановлено, що дослідження дерев'яної палиці (яка згідно версії сторони обвинувачення є знаряддям злочину) не проводилося, в тому числі чи була знайдена кров потерпілої чи обвинуваченого на даній палиці.
Зазначає, що сторона обвинувачення не встановила жодного прямого свідка, який вказав би на обставини події, жодним чином не перевірена версія обвинуваченого ОСОБА_8 , з місця події не було вилучено жодного сліду крові на речах обвинуваченого, у будинку, на потерпілій тощо (хоча всі свідки вказували на те, що потерпіла була в крові).
Також наголошує, що стороною обвинувачення не був доданий витяг є ЄРДР.
Вважає, що під час судового розгляду не доведено винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечила проти доводів скарги, вважала вирок законним і обґрунтованим, просила залишити його без змін. ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не з'явився до суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України апеляційна скарга може бути розглянута за відсутності обвинуваченого.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій - є правильним, оскільки ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні і перевірених у суді належних і допустимих доказах та детально наведених у вироку, як того вимагає ст. 374 КПК України.
Доводи захисника про недоведеність вини обвинуваченого є безпідставними з огляду на наступне.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доводиться беззаперечними доказами, а саме: стабільними показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка від самого початку стверджувала, що отримала тілесні ушкодження саме в результаті протиправних дій обвинуваченого, який побив її палицею. Зокрема вона вказала, що 15 липня 2022 року, точної дати потерпіла не пам'ятає, вона приїхала до с.Білецьківка, де вони зустрілись з ОСОБА_8 вдень та пішли до його знайомого, де вживали алкогольні напої, а ввечері пішли до обвинуваченого додому. Через деякий час ОСОБА_9 лягла спати, а коли прокинулась, то побачила, що ОСОБА_8 взяв її сумку та передивляється її вміст. З цього приводу ОСОБА_9 була незадоволена та запитала в ОСОБА_8 , навіщо той взяв її сумку. Потім ОСОБА_9 почала шукати свій телефон, бо забула, що ще вдень обвинувачений залишив його заряджатись у свого знайомого. На цьому підґрунті в них виник словесний конфлікт. У подальшому потерпіла сказала ОСОБА_8 , аби той вже лягав спати і заснула сама. У подальшому, наскільки зараз пам'ятає потерпіла, через деякий час вона прокинулась від того, що ОСОБА_8 наносив їй удари дерев'яною палицею, яка була у нього в руках, а саме два рази по лівій руці, а потім два удари по голові, після цього ще один удар по правій руці. Щодо ударів в ділянку голови, то потерпіла вказала, що пам'ятає, що таких ударів було два - один по голові, а інший удар прийшовся поряд з оком. Коли ОСОБА_9 відчула, що в неї на обличчі тече кров, вона злякалась, що ОСОБА_8 її вб'є, а тому штовхнула обвинуваченого та вискочила в двері з криком про допомогу. Коли потерпіла вибігла на подвір'я, то з необережності впала до ями, що була на подвір'ї. Потім вона почула, що її погукала мати ОСОБА_8 до себе в літню кухню, що розташовується на тому ж подвір'ї, де проживає обвинувачений. Потерпіла розповіла, що її побив ОСОБА_8 . Потім прийшов сусід - ОСОБА_10 , який з будинку ОСОБА_8 приніс речі та сумку ОСОБА_9 та викликав швидку допомогу. По приїзді швидкої ОСОБА_9 надали першу медичну допомогу та відвезли до лікарні, де її госпіталізували.
Також потерпіла повідомила, що того вечора в будинку ОСОБА_8 вона не падала, а впала вже в яму на подвір'ї, коли втікала від обвинуваченого.
Згідно висновку експерта № 660, складеного судово-медичним експертом Кременчуцького міжрайонного відділення медичних експертиз ОСОБА_11 за результатами проведення судової-медичної експертизи ОСОБА_9 , у останньої виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
- контузії важкого ступеню лівого ока - забитої рани в лівій надбрівній ділянці, синця навколо лівого ока, субкон'юнктивального крововиливу, розриву склери з випадінням внутрішніх оболонок лівого ока, що ускладнилося втратою зору на ліве око. Дана травма ока утворилась від дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, і за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм втрати будь-якого органа або втрата органом його функцій;
- закритого перелому правої ліктьової кістки в нижній третині, який утворився від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, і за ступенем тяжкості, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я;
-закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забитої рани лівої тім'яної ділянки волосяної частини голови, синця навколо правого ока, які утворились від дії тупих твердих предметів, що мають обмежену контактуючу поверхню, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
-синців на тильній поверхні лівої кисті у основи 1-го пальця, на зовнішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, які утворились від дії тупих предметів і за ступенем тяжкості, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дані тілесні ушкодження утворились від ударної дії (не менше п'яти-шести ударів) тупих предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею, цілком можливо, що і дерев'яною палицею та можливо в указаний термін і при вказаних обставинах. Розташування ОСОБА_9 могло бути будь-яким у просторі, при умовах доступності ушкоджених частин тіла до травмуючих предметів. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_9 , не характерні для утворення при падінні потерпілої з положення стоячи на площині, як з раніше приданим прискоренням, так і без такого (а.с.58-60).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту, складеного 18 жовтня 2022 року за участю потерпілої ОСОБА_9 , із застосування фотозйомки, в ході проведення якого, перебуваючи у приміщенні службового кабінету №26 ВНП №2 Кременчуцького РУП в м. Кременчуці по проспекту Свободи,166 потерпіла пояснила, що 15 липня 2022 року приблизно о 23.30 годині вона перебувала за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 , який наніс їй тілесні ушкодження. В ході проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_9 на статистові за допомогою дерев'яної палиці показала механізм та локалізацію нанесення їй ударів ОСОБА_8 , а саме в область передпліччя та кисті лівої руки, голови, брівної ділянки, правої руки (а.с. 64-68).
Згідно висновку експерта № 939, складеного судово-медичним експертом Кременчуцького міжрайонного відділення медичних експертиз ОСОБА_11 за результатами проведення судової-медичної експертизи ОСОБА_9 , показання ОСОБА_9 , дані нею під час проведення слідчого експерименту 18 жовтня 2022 року за фактом спричинення їй тілесних ушкоджень, не суперечать об'єктивним даним, отриманих при судово-медичній експертизі, а саме, по механізму, локалізації та кількості нанесених тілесних ушкоджень (а.с. 63).
Суд у вироку дійшов правильних висновків та вказав, кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_8 як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, що суд критично оцінює його пояснення про те, що він взагалі не завдав ОСОБА_12 жодних ударів та не причетний до заподіяння їй тілесних ушкоджень, як і його версію про отримання потерпілою тілесних ушкоджень внаслідок падіння в будинку обвинуваченого, оскільки такі показання обвинуваченого та така версія подій повністю спростовується наявними у справі доказами, які повністю взаємоузгоджуються між собою, а саме показаннями потерпілої в судовому засіданні, висновком експерта за наслідками проведення судово-медичної експертизи потерпілої, яким виключено імовірність отримання виявлених тілесних ушкоджень внаслідок падіння з положення стоячи як з раніше наданим прискоренням так і без такого, протоколом проведення слідчого експерименту, в ході якого потерпіла впевнено та послідовно розповіла про кількість нанесених їй ударів та показала на статистові механізм та локалізацію нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , висновком судово-медичної експертизи, за наслідками якої встановлено, що показання потерпілої, надані під час проведення слідчого експерименту за фактом спричинення їй тілесних ушкоджень не суперечать об'єктивним даним, отриманим при судово-медичні експертизі, а саме, по механізму, локалізації та кількості виявлених тілесних ушкоджень.
Окрім цього суд у вироку послався на інші належні і допустимі докази: показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які бачили ОСОБА_9 відразу після отримання нею тілесних ушкоджень і вона стверджувала, що саме ОСОБА_8 побив її палицею. При цьому вказані свідки підтвердили, що бачили кров на обличчі потерпілої.
Свідок ОСОБА_15 підтвердив показання потерпілої, що ОСОБА_8 того вечора вживав алкогольні напої та перебував у стані сп'яніння.
Також судом враховано протокол огляду місця події, складеного 18 липня 2022 уповноваженим СД ВП № 2 Кременчуцького РУП ОСОБА_16 , в якому у присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_1 . Під час проведення огляду в приміщенні житлового будинку за вказаною вище адресою виявлено та вилучено дерев'яну палицю довжиною 85 см діаметром 3, 5 см та дерев'яну палицю довжиною 109 см діаметром 3, 5 см (а.с. 50-51).
Згідно виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4031/4039, ОСОБА_9 з 01.21 години 16 липня 2022 року по 22 липня 2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні УНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» з діагнозом - контузія тяжкого ступеню, розрив склери з випадінням внутрішніх оболонок лівого ока; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку; відкрита рана волосистої частини голови; закритий перелом нижньої третини ліктьової кістки справа
Відповідно до протоколу огляду, складеного 29 липня 2022 року дізнавачем СД ВНП № 2 Кременчуцького РУП ОСОБА_19 , зафіксовано огляд виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4031/4039 КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька»» від 22 липня 2022 року на ім'я ОСОБА_9 (а.с. 56)
За рапортом старшого інспектора-чергового ВП № 2 ОСОБА_20 від 16 липня 2022 року, отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2878 як: Інші тілесні ушкодження. 16 липня 2022 року надійшло повідомлення ШМД, що в с. Білецьківка, по вул. Садова, 92 А ОСОБА_9 нанесено тілесні ушкодження палицею по голові, встановлено діагноз - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійні рани м'яких тканин лоба та волосяної частини голови, ушиб правого передпліччя, ознаки алкогольного сп'яніння, потерпіла доставлена до лікарні (а.с. 43).
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, 16 липня 2022 року о 07.00 годині було прийнято усну заяву від ОСОБА_9 про отримання 15 липня 2022 року близько 23.30 години за адресою: с. Білецьківка, вул. Садова, буд. 92 А, тілесних ушкоджень (а.с. 44).
Суд у вироку правильно вказав, що всі ці докази в достатній мірі викривають ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення.
На переконання колегії суддів основним із цих доказів є висновок експерта №660 щодо того, що виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження вона не могла отримати при падінні, як про це стверджує сторона захисту.
На аркуші 2 тому 1 справи наявний витяг із ЄРДР у кримінальному провадженні №12022175540000147, а отже твердження захисник з цього приводу є безпідставним.
Таким чином, в ході апеляційного перегляду оскаржуваного вироку, доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання врахував фактичні обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, не працює, згідно довідки КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до ст. ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Сукупність цих відомостей з конкретними обставинами кримінального правопорушення та даними про особу обвинуваченого дали підстави суду першої інстанції для висновку, що для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті.
Колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 призначено покарання, яке за своїм розміром є мінімальним та є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів і не є суворим.
При цьому суд правильно врахував вчинення ОСОБА_8 злочину в період іспитового строку та обґрунтовано застосував положення ст. 71 КК України.
Нових обставин, які б переконали колегію суддів у протилежному висновку ніж той, до якого дійшов суд першої інстанції при кваліфікації дій обвинуваченого та призначенні йому покарання, в ході апеляційного розгляду колегії суддів наведено не було.
З огляду на викладене вище, підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 , як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4