Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6938/24 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.
Номер провадження №33/4805/48/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
22 січня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Гарбузюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Гарбузюка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29 листопада 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 28 квітня 2024 року о 10 гол. 53 хв. за адресою м. Житомир, вул. Індустріальна, 10-а, водій ОСОБА_1 керував т/з BMW д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування т/з відсторонений шляхом зупинки т/з у дозволеному ПДР місці, згідно ст. 266 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Гарбузюк О.О., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів на підтвердження законності зупинки транспортного транспорту під керуванням ОСОБА_1 , як цього вимагає зміст ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Вважає, що ОСОБА_1 не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупинити, як наслідок водій не зобов'язаний був виконувати незаконну вимогу поліціянта щодо огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Гарбузюка О.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 28.04.2024 вбачається, що 28 квітня 2024 року о 10 гол. 53 хв. за адресою м. Житомир, вул. Індустріальна, 10-а, ОСОБА_1 керував т/з BMW 3161, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування т/з відсторонений шляхом зупинки т/з у дозволеному ПДР місці, згідно ст. 266 КУпАП (а.с. 1).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с. 1); направлені на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (а.с. 3); постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2019431 від 28 квітня 2024 року відносно ОСОБА_2 за частиною 5 статті 121 КУпАП (а.с. 2); рапорті командира взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Д.Войнівського (а.с. 5); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с. 6).
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та надав пояснення на окремому аркуші.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що працівниками поліції не доведено факту порушення ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку під керуванням транспортного засобу, не заслуговують на увагу, оскільки зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.
Як убачається з дослідженого апеляційним судом відеозапису обставин події, зокрема, з нагрудної камери поліціянта, останній роз'яснює ОСОБА_1 , що останній не був пристебнутим ременем безпеки, з чим погодився і сам ОСОБА_1 і зазначив, що проїхав коротку відстань дороги (від магазину пили каву), після того коли працівники поліції висловили підозру і повідомили ОСОБА_1 , про наявні ознаки наркотичного сп'яніння, останній поспілкувався по телефону та почав заперечувати вказані обставини, та стверджував, що користувався ременем безпеки. Однак, за вказане порушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн на підставі постанови серії ЕНА № 2019431 від 28 квітня 2024 року. Отже, наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу щодо порушення Правил дорожнього руху.
Тобто, поліціянтом зупинено транспортний засіб на підставі вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» за порушення Правил дорожнього руху і йому було роз'яснено причину зупинки, а тому подальші дії ОСОБА_1 регламентуються нормами п. 2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля.
З урахуванням наведеного подальші дії працівників поліції вчинені у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Гарбузюка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 29 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь