20.01.2025 Справа №607/792/25 Провадження №3/607/838/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши в м. Тернополі матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, непрацюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Громадянка ОСОБА_1 06 січня 2025 року близько 20 год. 00 хв. перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинила стосовно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме завдавала ляпаси в область голови, штовхала, а також висловлювала словесні образи, погрози, приниження, внаслідок чого могла бути завдана шкода його фізичному та психічному здоров'ю, чим порушила вимоги п.п. 3, 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII.
Крім цього, 06 січня 2025 року о 20 год. 00 хв. громадянка ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному вигляді за адресою АДРЕСА_2 , ухилилась від передбачених ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» а ст. 150 Сімейного кодексу України батьківських обов'язків щодо належного виховання та догляду неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого останній був без нагляду, плакав, оскільки його мати перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Вказане правопорушення вчинене повторно протягом року.
Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч.2 ст.173-2, ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю що відповідно ст. 36 КУпАП, вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №607/792/25 (провадження 3/607/838/2025).
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 184 КУпАП не визнала.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закону), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 зазначеного вище Закону).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 зазначеного вище Закону).
Згідно п.2 ч.1 ст. 1 вказаного Закону - дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 184 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД №325780 та серії ВАД №325783 від 06 січня 2025 року; відеозаписом із нагрудних відеокамер поліцейських, які прибули на місце події; заявою ОСОБА_3 від 06 січня 2025 року, згідно якої він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею домашнього насильства щодо її сина ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 06 січня 2025 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06 січня 2025 року; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №162073 від 06 січня 2025 року; розпискою ОСОБА_5 від 06 січня 2025 року; рапортом поліцейського взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Тернопільської області ДПП О.Клебанюка від 06 січня 2025 року; електронним рапортом - витягом із системи ІПНП України від 06 січня 2025 року; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої особи; ч. 2 ст. 184 КУпАП, тобто - ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, і тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчиненні адміністративні правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Водночас вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства не притягувалась, у зв'язку з чим не вбачає підстав для направлення її на проходження такої програми.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 173-2, 184, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 184 КУпАП, а саме №607/792/25 (провадження 3/607/838/2025) та №607/794/25 (провадження 3/607/840/2025) в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №607/792/25 (провадження 3/607/838/2025).
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 184, КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн (три тисячі чотириста гривень) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін