20.01.2025 Справа №607/1005/25 Провадження №3/607/923/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши в м. Тернополі матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, непрацюючу, зареєстровану та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2, ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Громадянка ОСОБА_1 06 січня 2025 року близько 17 год. перебуваючи по місцю спільного проживання в с. Грабовець Тернопільського району, вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , яку принижувала та ображала, висловлювалась нецензурно, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим порушила вимоги п.п. 3, 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII.
Крім цього, громадянка ОСОБА_1 06 січня 2025 року близько 17 год. 20 хв. перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру у присутності дочки ОСОБА_3 , 2011 р.н., тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлювала словесні образи, погрози, приниження, залякування, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному чи фізичному здоров'ю, чим порушила вимоги п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII.
Також, громадянка ОСОБА_1 06 січня 2025 року близько 17 год. 20 хв. перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру у присутності дочки ОСОБА_4 , 2013 р.н., тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлювала словесні образи, погрози, приниження, залякування, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному чи фізичному здоров'ю, чим порушила вимоги п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII.
Крім цього, 06 січня 2025 року близько 10 год. громадянка ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , ухилилась від своїх батьківських обов'язків щодо належного виховання малолітніх доньок ОСОБА_3 , 2011 р.н. та ОСОБА_4 , 2013 р.н., що виразилось в тому, що ОСОБА_1 розпивала алкогольні напої в присутності малолітніх дітей, чим порушила вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться чотири справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст.173-2, ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю що відповідно ст. 36 КУпАП, вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №607/1005/25 (провадження 3/607/923/2025).
ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст.173-2, ч.1 ст. 184 КУпАП не з'явився, хоча про час та дату проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується її підписом у протоколах про адміністративні правопорушення. Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закону), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 зазначеного вище Закону).
Згідно п.2 ч.1 ст. 1 вказаного Закону - дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2, ч.1 ст. 184 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД №278775, серії ВАД №163132, серії ВАД №163133, серії ВАД №163134 від 10 січня 2025 року; електронним рапортом - витягом із системи ІПНП України від 06 січня 2025 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06 січня 2025 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10 січня 2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10 січня 2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10 січня 2025 року; рапортом ПОГ СВГ ВП ПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області Качановської В. від 10 січня 2025 року; копіями свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 , копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №333463 від 10 січня 2025 року.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого; ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме - вчинення домашнього насильства, стосовно малолітніх осіб, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілих; ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто - ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітніх дітей, і тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчиненні адміністративні правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Водночас вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства не притягувалась, у зв'язку з чим не вбачає підстав для направлення її на проходження такої програми.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 173-2, 184, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2, ч.1 ст. 184 КУпАП, а саме №607/1005/25 (провадження 3/607/923/2025), №607/1008/25 (провадження 3/607/926/2025), №607/1010/25 (провадження 3/607/928/2025), №607/1013/25 (провадження 3/607/931/2025) в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №607/1005/25 (провадження 3/607/923/2025).
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2, ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184, КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. (одна тисяча двадцять гривень) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін