С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2-др/760/47/25
В справі 760/3996/22
І. Вступна частина
22 січня 2025 року в місті Києві Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. за участю секретаря Левіцької Н.О. у відкритому судовому засіданні розглянув матеріали заяви представника Стягувача про постановлення додаткової ухвали у цивільній справі за скаргою боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова Віталія Валерійовича.
ІІ. Описова частина
20 січня 2025 року до суду надійшла заява представника стягувача ОСОБА_2 - адвоката Андрощука Сергія Васильовича про постановлення додаткової ухвали в частині розподілу судових витрат у вигляді понесених Стягувачем витрат на оплату правничої допомоги.
Представник Стягувача стверджує, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2023 було відмовлено у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 02.02.2022, а тому необхідним є вирішення питання про розподіл судових витрат. Згідно з наданими до заяви документами ОСОБА_2 понесла витрати на правничу допомогу в розмірі 14627,44 гривень, і цю суму слід стягнути з Боржника ОСОБА_3 .
ІІІ. Мотивувальна частина
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця.
Згідно зі ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Отже, відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.
Положення статті 452 ЦПК України повторюють загальне правило розподілу судових витрат та визначають, що за наслідками розгляду скарг у порядку судового контролю за виконанням судових рішень судові витрати також підлягають розподілу, а правила цього розподілу визначаються нормами, що регулюють розподіл судових витрат (зокрема, статті 141, 142 ЦПК України) та стосуються всіх видів судових витрат на будь-якій стадії процесу.
Частиною 8 статті 141 ЦПК визначено, що докази, на підставі яких суд встановлює розмір понесених витрат у зв'язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
В даному випадку суд не вбачає необхідності для виклику сторін у судове засідання.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви адвоката Андрощука С.В. про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, суд звертає увагу на наступне.
По-перше, станом на день постановлення ухвали від 21.03.2023 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 в справі були відсутні докази понесення Стягувачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим суд не мав підстав для розподілу судових витрат.
По-друге, станом на день постановлення вказаної ухвали в справі були відсутні письмові заяви представника Стягувача про неможливість подати до закінчення розгляду справи докази остаточно понесених судових витрат.
Зазначене свідчить про те, що суд не має підстав для ухвалення додаткового судового рішення ані з посиланням на загальні положення ст. 270 ЦПК України, ані з посиланням на ст. 246 ЦПК України.
Тому подана адвокатом Андрощуком С.В. заява про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 141, 24, 270, 452 Цивільного процесуального кодексу України, суд увалив:
1.У задоволенні заяви адвоката Андрощука С.В., поданої в інтересах Стягувача ОСОБА_2 , про постановлення додаткового судового рішення (ухвали) про розподіл судових витрат на правничу допомогу відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили негайно.
3.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя: