Справа №760/30798/24
1-кс/760/14541/24
18 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000269 від 18 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 111-2, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, -
28 листопада 2024 року до Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання прокурора в порядку статті 36 КПК України, про арешт майна.
У клопотанні прокурор, просить накласти арешт, з метою збереження речових доказів, майно вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у банківському сейфі, договір на використання якого укладено з ОСОБА_6 , заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися, розпоряджатися та відчужувати належне їй майно, а саме:
1) Предмети схожі на грошові кошти, які виявлені в коробці № 1:
- 314 850 долари США;
- 17 500 Євро;
2) Предмети схожі на грошові кошти, які виявлені в коробці № 2:
- 246 600 доларів США;
3) Предмети схожі на грошові кошти, які виявлені в коробці № 3:
- 403 493 долари США;
- 18 275 Євро.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, володільця майна та його представників, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Приписами частини 1 статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до вимог статті 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Крім того, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно положень частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною 1 статті 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
З матеріалів клопотання вбачається, що клопотання було підготовлено прокурором ОСОБА_5 .
З обґрунтування доводів клопотання вбачається, що воно подається з метою збереження речових доказів.
При цьому в самому клопотанні зазначається, що постановою старшого слідчого СУ ГУ СБ у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 від 26 вересня 2024 року вказані предмети про які ставиться питання щодо накладення арешту було визнано речовими доказами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно частини 1 статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
У відповідності до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, згідно зі статтею 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
З аналізу наведених норм вбачається, що рішення слідчого про визнання того чи іншого матеріального об'єкту речовим доказом повинно додаватися до матеріалів клопотання.
Однак матеріали клопотання не містять в собі постанови про визнання речовими доказами майна, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у банківському сейфі, а саме: Предметів схожих на грошові кошти, які виявлені в коробці № 1: 314 850 долари США; 17 500 Євро; Предметів схожих на грошові кошти, які виявлені в коробці № 2: 246 600 доларів США; Предметів схожих на грошові кошти, які виявлені в коробці № 3: 403 493 долари США; 18 275 Євро.
Відсутність в додатках до клопотання вказаної постанови слідчого про визнання предметів схожих на грошові кошти речовими доказами - унеможливлює встановлення слідчим суддею у судовому засіданні фактів, які підлягають встановленню під час розгляду такого клопотання у судовому засіданні.
Згідно частини 3 статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає необхідним повернути клопотання про арешт тимчасово вилученого майна прокурору на підставі частини 3 статті 172 КПК України, для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 64-2, 170, 171, 172, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000269 від 18 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 111-2, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України - повернути та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1