Справа № 944/3983/24
Провадження №2/944/485/25
(заочне)
22.01.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Поворозника Д.Б.,
з участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
22 липня 2024 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 04 березня 2020 року у розмірі 60 513,93 грн, яка складається із 49 897,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 616,47 грн заборгованість за простроченими відсотками.
На обґрунтування позову зазначає, що 04 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Також відповідач ознайомився із умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Банк на підставі договору відкрив картковий рахунок із початковим кредитним лімітом. Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі. Однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 60 513,93 грн, яка складається із 49 897,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 616,47 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді від 09 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не прибув, однак до позову долучено заяву про розгляд справи за відсутності представника Банку, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Також у поданій заяві Банк вказує, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, а саме шляхом розміщення оголошення про виклик до субу на офіційному веб-сайті Яворівського районного суду Львівської області. Також про причини неявки суд не повідомив, своїх заперечень та відзиву на позов не подав.
Зважаючи на викладене суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак у таке без поважних причин не з'явився, не повідомив причини неявки, не подав відзиву, а також позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів з постановленням заочного рішення.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 20 січня 2025 року, є дата складення повного судового рішення 22 січня 2025 року.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Суд встановив, що 04 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» та підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг а також Паспорт споживчого кредиту шляхом застосування електронного підпису.
Анкета-заява містить анкетні дані, контактну інформацію та підпис відповідача ОСОБА_1 . Підписанням заяв ОСОБА_1 погодився із визначеними умовами кредитування.
Крім того, про укладення кредитного договору між сторонами також свідчить факт користування позичальником кредитними коштами.
На підтвердження умов кредитування АТ КБ «Приватбанк» надало суду копію заяви відповідача ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості, виписку щодо руху коштів по банківський карті, що видавалась на підставі підписання заяви.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межі встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язувався повернути кредитні кошти в строки та обсязі, визначені умовами договору.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача по кредитному договору становить 60 513,93 грн, яка складається із 49 897,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 616,47 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно зі ст. ст. 526, 529 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За таких обставин судом встановлено та, як описано вище, ОСОБА_1 був ознайомлений з конкретними запропонованими позивачем Умовами та правилами банківських послуг, що підтверджується Паспортом споживчого кредиту, який долучено до укладеного із Банком кредитного договору та підписано відповідачем, тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених законом вимог щодо повідомлення відповідача про умови кредитування та узгодження з ним таких.
Оцінивши в сукупності описані обставини і надані докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, що відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними, однак не виконав грошового зобов'язання щодо їх повернення за умовами кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредитному договору в розмірі 60513, 93 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком і суд погоджується з його правильністю та обґрунтованістю.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце порушення прав позивача, яке полягає у неналежному виконанні ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, а тому відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу.
Дані обставини справи підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Зазначені обставини, які описано вище, на думку суду, є достатньою підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» сплатило судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10 липня 2024 року.
Судовий збір сплачено в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «Приватбанк» судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2442,40 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 60 513 (шістдесят тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 93 копійки заборгованості за кредитним договором від 04 березня 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Яворівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.Б. Поворозник