Справа №760/305/25 1-кс/760/1299/25
14 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчої слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12025100090000023 від 06 січня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
Слідча слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що у провадженні СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100090000023 від 06 січня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано відповідні матеріали.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не відповідає вимогам статей 170, 171 КПК України.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів та спеціальної конфіскації..
За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100090000023 від 06 січня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 січня 2025 року приблизно о 15?38 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні кіоску № 2 за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 41 таємно, в умовах воєнного стану викрав мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max», фіолетового кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 19 000 грн, який належить гр. ОСОБА_5
06 січня 2025 року слідчим Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві у порядку статті 208 КПК України за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 3, затримано громадянина ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, у ході проведення особистого обшуку останнього виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Орро А91 синього кольору, IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 .
У порядку статті 98 КПК України зазначене вище майно постановою слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Разом з тим, у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зокрема, чи був вилучений мобільний телефон знаряддям або предметом вчиненням кримінального правопорушення, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення містить вищевказане майно, або які саме інші відомості містить, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також не обґрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватиме речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його слідчому та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог статті 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його слідчому на підставі частини третьої статті 173 КПК України для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчої слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12025100090000023 від 06 січня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, повернути слідчій.
Встановити строк для усунення недоліків сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1