Справа № 466/10399/24
Провадження № 4-с/466/8/25
15 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Зими І.Є.
при секретарі Васинчик М.О.
з участю скаржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 , зацікавлена особа Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, на дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові, ОСОБА_3 ,-
15 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати протиправними дії Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львова) Осадець М.О., а саме: поновити строк для оскарження дій (постанов) головного держаного ОСОБА_3 у ВП №75524972, ВП№ 75525048, як такий що пропущений з поважних підстав ; визнати протиправною та скасувати постанову від 12.07.2024 року у ВП № 75525048, про стягнення виконавчого збору в розмірі 420,00 грн., визнати протиправною та скасувати Постанову від 12.07.2024 року у ВП№75524972 про арешт коштів боржника в розмірі 13 400,00 грн., винесені державним виконавцем Осадець Мар'яною Олександрівною.
В обґрунтування скарги покликається на те, що 25.01.2024 року, в нього були заблоковані всі належні скаржнику банківські картки. Через застосунок «Дія», скаржник отримав інформацію: номер ВП та дані ПІБ держаного виконавця, яким накладено арешт на картки. На наступний день, 26.01.2024 р. ним ОСОБА_2 було подано заяву на ознайомлення з матеріалами ВП N 73467553, але виконавець Осадець М. О. повідомила, що він зможе ознайомитись з матеріалами ВП тільки 31.01.2024 року.
31.01.2024року, після ознайомлення з матеріалами ВП, скаржник довідався, що на виконанні в головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Осадець Мар"яни Олександрівни перебуває ВП N 73467553 з виконання виконавчого листа N 466/9367/16-ц від 11.10.2023 року про виселення боржника - ОСОБА_2 з кімнати під літерою 7 площею 12,7 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Також, прийнято декілька постанов: а саме Постанову від 30 листопада 2023 року про стягнення виконавчого збору, Постанову від 24 січня 2024 року про арешт коштів боржника, Постанова від 30 листопада 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Ним було подано скаргу на дії виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Осадець М.О. до Шевченківського районного суду м. Львова (справа N 466/1479/24). В процесі розгляду скарги було проведено огляд приміщення, з якого ,скаржник виселився ще до відкриття виконавчих проваджень, так як ним було добровільно виконано рішення Шевченківського районного суду м. Львова. Державним виконавцем було складено акт, який був підписаний мешканцем квартири ОСОБА_4 , Окрім того ОСОБА_4 також подав заяву до суду , в якій зазначив, що ОСОБА_2 добровільно виселився с займаної ним кімнати в квартирі за адресою АДРЕСА_2 - ще 29.09.2023 року. Внаслідок цього державним виконавцем було прийнято Постанову про закінчення ВП N 73467553 10.07.2024 р.. Але, всупереч тому, що доказів невиконання ОСОБА_2 судового рішення - не було виявлено, 12.07.2024 року виконавцем була прийнята Постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_2 - ВП N 75525048.
Оскільки, оскаржувані постанови винесенні незаконно та безпідставно, так як ОСОБА_2 04.07.2024 року виконав рішення суду та виселився з займаної кімнати, просить суд скаргу задовольнити.
20.11.2024 року, на адресу суду надійшли заперечення на скаргу від головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові - Осадець М.О.
У своїх запереченнях на скаргу вказує, що подана боржником (скаржником) ОСОБА_2 скарга є безпідставною та такою що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
На виконанні у Відділі перебувало ВП N 73467553 з примусового виконання виконавчого листа N 466/9367/16-ц, виданого 11.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова про виселення ОСОБА_2 із кімнати під літ 7 пл. 12,7 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 без надання йому іншого житлового приміщення. 29.11.2023 стягувачем - Шевченківською районною адміністрацією подано заяву про виконання рішення суду (вищенаведений виконавчий документ) у примусовому порядку та 30.11.2023 головним державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.11.2023 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 420 грн., 30.11.2023 винесено постанову про стягнення із боржника виконавчого збору в розмірі 13400 грн. Вищенаведені постанови надіслані сторонам виконавчого провадженням рекомендованою кореспонденцією (докази надсилання наявні у матеріалах виконавчого провадження, а також надані боржнику при зверненні до Відділу). Боржнику надано 10 робочих днів для виконання даного рішення суду.
23.01.2024 за участю представника стягувача Винницького В.В. здійснено вихід за місцем виконання рішення, доступу до житла не надано, про що складено акт державного виконавця від 23.01.2024.
24.01.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про арешт коштів боржника в межах не сплачених останнім виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження. 29.01.2024 на адресу Відділу боржником (скаржником) ОСОБА_2 подано заяву про надання матеріалів ВП N 73467553 для ознайомлення. 31.01.2024 боржник ознайомився із матеріалами ВП N 73467553 під розпис.
09.02.2024 за вказаними обома адресами, а саме: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (дана адреса вказана боржником при зверненні до Відділу боржником заяві від 29.01.2024) скеровано вимогу державного виконавця щодо надання доступ до квартири АДРЕСА_1 та щодо його присутності 20.02.2024 , 15 год, з метою перевірки стану виконання рішення боржником ОСОБА_5 20.02.2024 державним виконавцем здійснено вихід за місцем виконання рішення суду. Боржник на вказаний час не з'явився, вимогу державного виконавця не виконано, про причини неявки не повідомив. За даним фактом складено акт державного виконавця від 20.02.2024. 23.03.2024 державним виконавцем здійснено повторно вихід за місцем виконання рішення, доступу до житла не надано, перевірити стан виконання рішення виявилося можливим, про що складено акт державного виконавця. Таким чином, Боржник (скаржник) ухиляється від виконання рішення суду. Зокрема, зазначає, що на адресу Відділу стягувачем не подавалося повідомлення, щодо виконання боржником рішення до моменту відкриття виконавчого провадження так як боржник стверджує у поданій до суду скарзі. Також стягувач повідомляє зворотнє, що рішення боржником не було виконано, жодної заяви на адресу стягувача боржником не було надано, а відтак, стягувачем було реалізовано своє право щодо звернення до органу ДВС задля примусового виконання рішення.
10.07.2024 головним державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження N73467553 у, зв'язку із фактичним виконанням виконавчого документа у примусовому порядку (виселено боржника ОСОБА_2 згідно із рішенням суду та проведено опис майна боржника (складено акт державного виконавця від 04.07.2024 та здійснено опис майна (постанова про опис та арешт майн боржника від 04.07.2024 ВП N 73467553). Із даними документами боржника стягувача ознайомлено у день та час їх складання, про що є відповідні розписки сторін у самих документах, боржником та стягувачем, здійснено фотофіксацію останніх, а подальшому їм були скеровані копії даних документів і рекомендовано кореспонденцією, зокрема боржнику на адресу - АДРЕСА_3 , а відтак твердження скаржника (боржника ОСОБА_2 ) щодо «не видачі йому даних документ» не мають місця, як і твердження, що «дані документи не завантажені у АСВП», оскільки останні завантажені до системи АСВП 05.04.2024 року.
Окрім того, боржником не сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження згідно ВП N 73467553, а відтак, постанову про стягнення виконавчого збору ВІ N 73467553 від 30.11.2023 та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження ВП N 73467553 від 30.11.2024 - винесено у окремі виконавчі провадження згідно вимог ЗУ "Про виконавче провадження".
Станом на 13.11.2024 дані постанови виконуються у ВП N 75525048 (постанова про стягнення витрат виконавчого провадження) та ВП N 75524972 (постанова про стягнення виконавчого збору).
12.07.2024 відкрито ВП N 75525048 із примусового виконання постанови N73467553 від 30.11.2023 про стягнення із боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 420 грн, що не були сплачені згідно ВП N 73467553. 12.07.2024 в межах даного виконавчого провадження накладено арешт на кошти боржника в межах суми боргу 420 грн. Також, 12.07.2024 відкрито ВП N 75524972 із примусового виконання постанови N73467553 від 30.11.2023 про стягнення виконавчого збору в розмірі 13400 грн, не сплаченого згідно ВП N 73467553. 12.07.2024 накладено арешт на кошти боржника в межах суми 13469 грн. 16.07.2024 дані виконавчі провадження об'єднано у ЗВП N 75553852. 16.07.2024 в межах даного ЗВП винесено постанову про арешт майна боржника на суму боргу. 23.09.2024 на адресу Відділу надійшла заява від боржника на визначення поточного рахунку у АТ «Ощадбанк» та 23.09.2024 винесено та скеровано банку до виконання постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та згідно котрої визначено для боржника поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Філія - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк", для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Дану постанову було надіслано до Філії - Львівське управління АТ «Ощадбанк» для виконання, а також сторонам виконавчого провадження для відома.
Відтак, враховуюче вищенаведене просять суд відмовити в задоволенні скарги.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 вимоги скарги підтримав, зіславшись на обставини викладені в матеріалах скарги, просив таку задовольнити.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Від державного виконавця та представника Шевченківської рай адміністрації надійшли клопотання про проведення розгляду в їх відсутності.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали справи, дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Осадець М.О. перебувало ВП N 73467553 із примусового виконання виконавчого листа N? 466/9367/16-ц, виданого 11.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова про виселення ОСОБА_2 з кімнати під літ 7 пл. 12,7 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. 29.11.2023 стягувачем - Шевченківською районною адміністрацією подано заяву про виконання рішення суду (вищенаведений виконавчий документ) у примусовому порядку та 30.11.2023 головним державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.11.2023 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 420 грн., 30.11.2023 винесено постанову про стягнення із боржника виконавчого збору в розмірі 13400 грн. Вищенаведені постанови надіслані сторонам виконавчого провадженням рекомендованою кореспонденцією. Проте, ОСОБА_2 було добровільно виконано рішення суду про виселення з займаної кімнати, що стверджується актом від 04.07.2024 року, який було складено в присутності державного виконавця Осадець М.О., боржника ОСОБА_2 , понятого, а також ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року за № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року за № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частинами першою-третьою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" від встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як слідує з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цьогоЗакону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
В силу ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, у тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Зі змісту наведених норм права слідує, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.
Так, арешт на кошти накладається шляхом винесення постанови про арешт коштів, що прямо передбачено положеннями ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначені у ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 04.07. 2024 року виконав рішення суду та виселився з займаної квартири. Даний факт стверджується долученим до матеріалів скарги актом від 04.07.2024 року. Окрім того, мешканцем кімнати під літ 7 пл. 12,7 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 у справі 466/1779/24 було подану заяву, з якої вбачається, що скаржник (боржник) ОСОБА_2 рішення суду у справі 466/9367/16-ц- виконав, звільнив спірне житло. Крім того, органом оскарження не представлено жодних доказів на підтвердження того , що в адресу боржника було скеровано повідомлення про можливість добровільного виконання судового рішення та таке ним було отримано.
За змістом пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Частинами п'ятою та дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.
Зокрема, ст. 27, п.9 передбачено, що 9. виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
З матеріалів скарги вбачається, що виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 12.07.2024 року, проте судом встановлено, що рішення суду ОСОБА_2 було виконано ще 04.07.2024 року.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 258, 259, 260, 263, 447, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Поновити строк на оскарження дій ( постанов ) головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові, ОСОБА_3 .
Скасувати Постанову від 12.07.2024 у ВП № 75525048 про стягнення виконавчого збору в розмірі 420 грн. з ОСОБА_2 .
Скасувати Постанову від 12.07.2024 у ВП № 75524972 про арешт коштів боржника в розмірі 13 400 грн. з ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з моменту виготовлення повного її тексту, до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 21 січня 2025 року.
Суддя: І. Є. Зима