Справа № 456/4895/24
Провадження № 2/456/294/2025
іменем України
16 січня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
з участю секретаря Кулешник С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Бораковська Оксана Ярославівна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 4625388800:02:000:1080 за адресою с. Діброва, Стрийського району, Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 . В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 та після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 4625388800:02:000:1080 за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Діброва. Позивач разом із своєю сім'єю з 2012 року проживав по АДРЕСА_1 , а також разом з ними за вказаною адресою постійно проживав ОСОБА_3 . Згідно ст. 1264 ЦКУ в четверту чергу мають право на спадкування за законом особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Відповідачка ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2023 року відповідачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будь-яких інших спадкоємців у ОСОБА_3 не має, жодна особа не подала заяви про прийняття спадщини після його смерті, оформлення спадщини не здійснила й навіть спадкової справи після його смерті нотаріусами не заводилося. Таким чином, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 , який постійно проживав разом із ним на час відкриття спадщини. Відповідач ОСОБА_2 із ОСОБА_3 спільно не проживала, не оформила спадщину й не отримала свідоцтва на спадщину за законом на спірну земельну ділянку. Позивач постійно проживав разом з ОСОБА_3 та фактично прийняв спадщину згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, яка говорить, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї, відмови від спадщини до нотаріальної контори позивач не надавав.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності та зазначає, що позов визнає в повному обсязі.
Третя особа приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Бораковська О.Я. в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст.1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №289810310 від 13.12.2021 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,10 га, кадастровий номер 4625388800:02:000:1080 за адресою с. Діброва, Стрийського району, Львівської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 13.01.2023 року Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З довідки №172 від 02.10.2024 року виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області ОСОБА_1 вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 проживав без реєстрації ОСОБА_3 .
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.03.2024 вбачається, що приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Бораковська О.Я. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по смерті ОСОБА_3 , оскільки на підставі ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а згідно статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, однак спадкоємцем ОСОБА_1 ніяких доказів на підтвердження таких фактів пред'явлено не було.
Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім'єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п'ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім'єю.
Ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справа про спадкування» - при вирішення спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК (2947-14) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Однак, у судовому засіданні представником позивача не доведено жодними належними та допустимими доказами, що позивач проживав зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують обставини, наведені у позові та дають законні підстави для його задоволення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Бораковська Оксана Ярославівна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 21.01.2025 року.
Головуючий суддя С. С. Сас