Справа № 456/4493/24
Провадження № 2/456/1364/2024
іменем України
(заочне)
10 грудня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию в порядку спрощеного провадження справу №456/4493/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований 10.11.2005 у Кавській сільській раді Стрийського району Львівської області, актовий запис №12.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що шлюб між сторонами зареєстровано 10.11.2005 у Кавській сільській раді Стрийського району Львівської області, актовий запис №12. Від даного шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя позивача з відповідачем не склалося, тому що виникли різні погляди на сімейне життя та обов'язки, які поступово призвели до того, що позивач та відповідач стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає. Подружні відносини припинилися. Спільне господарство не ведеться. Сім'я фактично розпалася та існує лише формально. Примирення між сторонами неможливе, як і подальше сімейне життя. Подальші сімейні відносини будуть суперечити їхнім інтересам, так як вони стали, по суті чужими людьми, а тому позивач змушена звернутись до суду з вимогою про розірвання шлюбу, оскільки протягом тривалого часу вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не спілкуються, втратили почуття поваги і любові один до одного.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р.Т., від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
25.10.2024 розгляд справи відкладено на 10.12.2024 у зв'язку з неявкою відповідача.
Позивач в судовому засіданні просила заяву задоволити, проти прийняття заочного рішення не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а тому позов слід задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 10.11.2005 у Кавській сільській раді Стрийського району Львівської області, актовий запис №12, зареєстровано шлюб між сторонами.
У сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.ч.2,4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, встановлено, що розлад у сім'ї є стійким, сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують.
Сім'я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як протягом тривалого часу між сторонами існують непорозуміння. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, оскільки їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім'ї та збереження шлюбу.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розірвання шлюбу та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивачки, а тому позовні вимоги останньої є обґрунтованими та підлягають задоволенню, внаслідок чого шлюб між сторонами слід розірвати.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред'явлення позовної заяви у розмірі 1211,00 грн. й підтверджуються квитанцією про сплату, слід здійснити у порядку, визначеному у ч. 1 ст. 141 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, та, в силу ухвалення рішення на користь позивача й його відповідної волі про покладення цих судових витрат у повному обсязі на нього, при ухваленні даного рішення слід залишити за позивачем та покласти на останнього, без необхідності повернення з державного бюджету 50 відсотків названого судового збору.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України, ст.ст..105, 110, 112 СК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , який зареєстрований 10.11.2005р. у Кавській сільській раді Стрийського р-ну Львівської області, актовий запис №12.
Прізвище ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Судові витрати залишити за сторонами.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 20.12.2024.
Суддя Р. Т. Шрамко