Справа № 464/5672/24
пр.№ 2/464/343/25
22 січня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
у складі: судді Шашуріної Г.О.,
секретаря судового засідання Гелеш Т.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 464/5672/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 01 вересня 2004 року, актовий запис № 11, покликаючись на припинення сімейних відносин.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2024 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 30 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони у судове засідання призначене на 10:00 год 22 січня 2025 року не з'явилися.
Позивач скористалася правом відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, примирення та збереження шлюбу вважає за неможливе, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого. Відзив на позовну заяву не подав.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.223 ЦПК України. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4 ст.223 ЦПК України).
За умовами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням наявності всіх наведених вище умов суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 01 вересня 2004 року у Стрептівській сільській раді, про що зроблено відповідний актовий запис № 11, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 01 вересня 2004 року. У даному шлюбі сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У ч.3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст.112 СК України).
Наведені норми закону дають підставу для висновку, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності згоди чоловіка чи жінки на такий союз не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Позивач у позові покликається на припинення шлюбних відносин з відповідачем, оскільки подальше спільне життя суперечить її інтересам, примирення та збереження шлюбу вважає за неможливе.
Отже наведені обставини свідчать, що вільної згоди на союз між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, суперечать інтересам позивача, а шлюб існує формально, відтак суд вважає за необхідне шлюб розірвати. Суд акцентує увагу, що відповідач не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.
У порядку ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 211,20 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 вересня 2004 року у Стрептівській сільській раді, актовий запис № 11.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені при подачі позову до суду судові витрати в розмірі 1 211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 а
Повне рішення суду складено 22 січня 2025 року.
Суддя Галина ШАШУРІНА