Справа № 464/7572/24
пр.№ 2/464/362/25
21 січня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова у складі: судді Шашуріної Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 464/7572/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 77564953 від 09 вересня 2021 року у розмірі 33 881,64 грн, покликаючись, що позивач набув право вимоги до відповідача за вищевказаним договором та останній не виконує взяті на себе зобов'язання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2024 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 06 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.
Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками за місцем проживання. У зв'язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач у порядку п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України вважається таким, якому вручено судове рішення.
Відповідач відзив на позов не подав, жодних заяв/клопотань ним не заявлено.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статтях 1046, 1048, 1049 ЦК України ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як регламентовано ст.13 Закону «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
09 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77564953, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора ІР4ID72g2p.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
За умовами договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику у сумі 10 000,00 грн, строком на 30 днів (до 09 жовтня 2021 року), шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти. Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є невід'ємною частиною договору сума кредиту становить 12 089,50 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - сума кредиту; 2 089,50 грн - проценти за користування кредитом.
Як регламентовано ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року з додатками (актом прийому передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (фактор), останнє набуло право вимоги за борговими зобов'язаннями відповідача.
Згідно з договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року з додатками (актом прийому передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (клієнт) та позивачем (фактор), останнє набуло право вимоги за борговими зобов'язаннями відповідача.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 висловлено правову позицію, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом установлено, що позикодавцем умови укладеного договору виконано та надано відповідачу 10 000,00 грн кредиту, які були перераховані на карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 18 вересня 2024 року.
Отримавши кредит, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконував, а відтак, згідно з розрахунком позивача має заборгованість у сумі 12 089,50 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - сума кредиту; 2 089,50 грн - нараховані відсотки за період з 09.09.2021 по 09.10.2021).
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачем розрахунок, в цій частині, не заперечено, доказів неправильності не надано, власного не проведено, а тому у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
З урахуванням презумпції правомірності правочину, взятих на себе відповідачем зобов'язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, та обов'язковості договору для сторін, доводи позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 12 089,50 грн з відповідача є підставними та позов, в цій частині, підлягає до задоволення.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення процентів у сумі 21 792,14 грн, суд дійшов наступного.
Як установлено вище, за умовами укладеного між сторонами договору позики відповідач отримав кошти, та зобов'язувався повернути надану позики у повному обсязі у визначений договором строк, а саме до 09 жовтня 2021 року.
Отже, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за договором позики припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, позикодавець відповідно до положень статті 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто, до 10 жовтня 2021 року, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Указане узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12; від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
За таких обставин, проценти у розмірі 21 792,14 грн стягненню не підлягають, оскільки у кредитора, після закінчення строку на який укладався договір позики виникло право на отримання від позичальника інфляційних втрат та 3% річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, а не процентів, передбачених договором, як плату за користування кредитом.
Також, позивачем заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу .
За умовами п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У підтвердження понесення судових витрат позивач надає договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 07 червня 2024 року укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку про надання юридичної допомоги № 345 від 14 серпня 2024 року та витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 02 жовтня 2024 року, відповідно до яких розмір правничої допомоги становить 9 000 грн: надання усної консультації з вивченням документів - 3 000 грн та складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000 грн.
У Постанові Верховного Суду у від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов'язаних із наданням адвокатом вказаних вище послуг. Вказаний спір належить до категорій малозначних справ, розгляд справи проводився без повідомлення (виклику) сторін, про що позивачем заявлено вказане клопотання, щодо вирішення вказаного спору існує безліч судової практики, зокрема Верховного Суду, яка є сталою, надання усної консультації з вивченням документів та складення шаблонної позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду для професійного досвідченого адвоката не складає дуже багато часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, відтак суд прийшов переконання, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, необґрунтованим та не пропорційним до предмета спору, у зв'язку з чим підлягає зменшенню на чверть.
Таким чином, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 802,84 грн, пропорційно задоволених позовних вимог.
У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 1 080,44 грн судового збору, пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 77564953 від 09 вересня 2021 року в розмірі 12 089,50 гривень.
У решті вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 1 080,44 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 802,84 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
Повне рішення суду складено 21 січня 2025 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Галина ШАШУРІНА