Справа № 464/4811/24
пр.№ 1-кс/464/43/25
21 січня 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів,
Слідчий СВ Відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до документів, які знаходяться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У судове засідання слідчий та представник особи, у володінні якого знаходяться документи не з'явилися, слідчий просить розгляд клопотання здійснювати у її відсутності.
Фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась у відповідності до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Виходячи із положень ст.ст.131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження і полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.ч.4, 5 ст.132 КПК України).
Відділом поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 02 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141410000290, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, працівники ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом обману заволоділи майном ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », чим завдали товариству матеріальної шкоди.
Дослідивши матеріали клопотання встановлено, що підстави, зазначені у клопотанні слідчого, погодженого із прокурором, є формальними та недостатньо обґрунтованими, без врахування фактичних підстав, передбачених КПК України, зокрема не доведено, що оборотно-сальдові відомості, платіжні інструкції банку, перехідні касові ордери, фіскальні чеки, розхідні касові ордери, касові книги, податкові накладні, довідки про повну оплату квартири по договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що укладений між ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОСОБА_5 , а також вищезазначений договір, мають значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні за ч.4 ст.190 КК України. Враховуючи межі розслідування, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що у даному кримінальному провадженні можливо використати як докази відомості, що містяться у цих документах.
Крім того, за вимогами ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових дій), витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, чинним законодавством надано слідчому/дізнавачу чи прокурору право одержувати безперешкодно і безоплатно від осіб на запит необхідні у справі відомості. У поданому ж клопотанні відсутні відомості чи звертався слідчий або прокурор з запитом для отримання доступу до документів, що перебувають у володінні ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і яка була надана відповідь.
З урахуванням наведеного, стороною кримінального провадження не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи,, доцільності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити необхідність застосування такого заходу, а тому у задоволенні такого слід відмовити за передчасністю.
Керуючись ст.ст.131, 132, 159, 160, 163-166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів відмовити.
Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6