Справа № 465/4435/24
пр.№ 2/464/147/25
22.01.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд міста Львова
в складі: головуючого судді Борачка М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Суржик Юрій Валерійович через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №24.11.2023-100000194 від 24.11.2023 в розмірі 11880 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову покликається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 24.11.2023 укладено кредитний договір (оферти) №24.11.2023-100000194. Відповідно до умов вказаного кредитного договору, відповідач отримала кредит у розмірі 6000 грн. зі строком користування кредиту 42 календарних дні. Позичальник зобов'язувалася погашати кредит та сплачувати проценти по кредиту, та повністю погасити заборгованість за кредитом. Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 11880 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6000,00 грн., та процентів у розмірі 5880 грн. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова від 08.11.2024 справу передано за підсудністю на розгляд Сихівського районного суду м.Львова.
Дана справа надійшла до Сихівського районного суду м.Львова 16.12.2024.
Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 18.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали надіслано учасникам справи.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №24.11.2023-100000194, шляхом підписання останньою заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного цифрового підпису за допомогою одноразового ідентифікатора Е683.
За умовами вказаного договору, кредитодавець (позивач) зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник (відповідач) зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 4149-60ХХ-ХХХХ-4180.
Відповідно до заявки від 24.11.2023, яка є невід'ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00 грн. строком на 42 дні. Крім того, сторонами погоджено всі інші істотні умови договору, зокрема дату повернення кредиту, відсотки за користування кредитом, графік платежів.
ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6000 грн підтверджено квитанцією сервісу LiqPay, платіж 2395177911 від 24 листопада 2023 року на платіжну карту VISA НОМЕР_1 *80, призначення платежу: видача за договором №24.11.2023-100000194.
Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_2 у квитанції LiqPay співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у договорі (заявці) №24.11.2023-100000194 від 24 листопада 2023 року.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч.12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір №24.11.2023-100000194 від 24.11.2023 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №24.11.2023-100000194 від 24.11.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить 11880 грн, з яких: 6000 грн. основний борг, 5880 грн. проценти за період з 24.11.2023 по 04.01.2024.
Відтак, зважаючи на те, що відповідач порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилилася від сплати заборгованості за таким, поданий позивачем розрахунок відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №24.11.2023-100000194 від 24.11.2023 у розмірі 11880,00 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого ТОВ «Споживчий центр» судового збору в розмірі 2422,40грн.
Керуючись ст.ст.2, 81, 89, 141, 142, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №24.11.2023-100000194 від 24.11.2023 року в розмірі 11880(одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят)грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , остання відома зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 22 січня 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Головуючий Борачок М.В.