печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1873/25-к
17 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12021000000001143 від 14.09.2021 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12021000000001143 від 14.09.2021 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001143 від 14.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 388, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
15.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих йому правопорушень підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України, підозрюється у вчиненні злочинів різного ступень тяжкості, в тому числі особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Крім того зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які дотепер не віднайдені; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної, запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила задовольнити подане клопотання.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що 15.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Метою та підставами обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які дотепер не віднайдені; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того з матеріалів клопотання вбачається, що вина підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Разом з тим клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого та прокурора про наявність у підозрюваного наміру переховуватися або перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде занадто обтяжливим запобіжним заходом для підозрюваного, та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 24:00 год. до 07:00 год. наступного дня, із покладенням на підозрюваного обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевказані обставини, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 24:00 год. до 07:00 год. наступного дня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 15.02.2025 року, з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків:
прибувати до слідчого, прокурора, суду у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, експертами та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1