печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46034/24-п
08 січня 2025 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
14.09.2024р. о 22 год. 44 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «OPEL ASTRA» д.н. НОМЕР_1 у м. Києві на виїзді на Дарницький міст в напрямку лівого берега (електроопора №9) в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, унаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. п. 12.1, 13.1, 2.9(а) ПДР України.
Відповідальність за вказані адміністративні правопорушення, передбачена ст. 124 ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. Від його захисника- адвоката Гармаша М.Ю. надійшло клопотання по закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на недоведеність факту керування ОСОБА_1 , оскільки, за версією сторони захисту, за кермом був знайомий ОСОБА_1 , який втік після зіткнення. Окрім того, сторона захисту вважає, що перебування у стані алкогольного сп'яніння встановлено без проведення обов'язкових лабораторних досліджень, що вказує на порушення встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а також невідібрання лікарем-наркологом інших зразків для лабораторного дослідження, окрім сечі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, клопотання сторони захисту разом із долученими до нього документами, дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Згідно з п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно пункту 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 цих Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя при вирішенні вказаної справи приймає до уваги той факт, що транспортний засіб законодавцем позиціонується як джерело підвищеної небезпеки, його експлуатація завжди пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, безпеки довкілля, тому особа, яка володіє чи користується транспортним засобом, не може використовувати його на шкоду правам і свободам громадян, інтересам суспільства.
З наданого до матеріалів справи відеозапису подій, які мали місце 15.09.2024, вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, посилаючись на те, що за кермом був драйвер, який втік з місця ДТП, а ОСОБА_1 в цей час спав. При цьому з відеозапису події вбачається, що другий учасник ДТП ОСОБА_2 вказує, що одразу після ДТП він вийшов з машини та підійшовши до ТЗ «OPEL», побачив, що за кермом був саме ОСОБА_1 .
Так, під час спілкування патрульних з ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер Алкотест, на що останній погодився. Разом з тим, після того, як він лише імітував продуття «Драгеру», не вдував в трубку достатньо повітря, за згодою ОСОБА_1 його було доставлено до медичного закладу, черговим лікарем розпочато медичний огляд та проведено заходи на визначення стану обстежуваної особи та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу "Драгер", на що ОСОБА_1 погодився та почав вдувати повітря в себе, ігноруючи вказівки лікаря, біологічні зразки у виді сечі також не здав, при цьому неодноразово повідомив, що дійсно перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суддя не приймає до уваги посилання адвоката Гармаша М.Ю. на те, що висновок лікаря-нарколога є неналежним доказом, оскільки його складено клінічно без виконання лабораторних досліджень, що позбавляє сторону захисту можливості провести судово-токсикологічну експертизу з метою спростування стану сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 не заперечував факт перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Так, Порядок медичного огляду водіїв транспортних засобів для визначення стану алкогольного сп'яніння визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та оформлення його результатів врегульовано розділом ІІІ Інструкції.
Згідно п.12 розділу ІІІ Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Відповідно до п.п. 13,14 розділу ІІІ Інструкції для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу, а також якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Отже, Інструкцією визначено, що кров, як біологічне середовище при лабораторному дослідженні може бути використано при огляді на стан сп'яніння лише у випадках неможливості провести лабораторного дослідження повітря, що видихається, сечі, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук та перебування особи у несвідомому стані внаслідок ДТП.
ОСОБА_1 не перебував у несвідомому стані, та відсутні дані, які б вказували на неможливість проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі шляхом передбаченим п.п. 9,12 Розділу ІІІ Інструкції.
Окрім того, доказів того, що ОСОБА_1 має захворювання, які перешкоджали йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер" або здати сечу, останнім та його захисником не надано.
Так, ступінь сп'яніння визначається за основними клінічними ознаками, а концентрація алкоголю в крові має додаткове значення, яке може підтвердити лабораторне дослідження біологічного середовища.
Лікар встановив діагноз ОСОБА_1 на підставі клінічних ознак алкогольного сп'яніння, виявлених у нього при огляді, що відображено у акті медичного огляду № 004758, складеного 14.09.2024. Лікарем було проведено оцінку поведінки ОСОБА_1 , його рухової сфери, стану шкірних покривів та слизових оболонок, реакції зіниць, міміки, дихання, неврологічної сфери, збиралися відомості про останнє вживання алкоголю.
Ухиляння від здачі біологічного середовища для лабораторного дослідження лише позбавило можливості визначення кількісного складу алкоголю в організмі ОСОБА_1 , оскільки останній особисто підтвердив вживанням ним алкоголю та згідно відеозапису, його поведінка під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та під час проведення огляду у медичному закладі, не залишає сумнівів у стороннього спостерігача щодо обгрунтованості висновку лікаря-нарколога про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
А тому, суд не погоджується з доводами сторони захисту та приходить до висновку, що результати огляду ОСОБА_1 у даному конкретному випадку є такими, що отримані під час огляду, проведеного із дотриманням вимог Інструкції.
Поряд із цим, доказів оскарження дій чергового лікаря, працівників поліції під час огляду водія та оформлення адміністративних матеріалів чи висновку, складеного на підставі проведеного огляду - до суду стороною захисту надано не було.
Суд критично ставиться й до заперечення ОСОБА_1 факту керування ним транспортним засобом та його посилання на перебування за кермом драйвера, який втік з місця ДТП, оскільки, вказані обставини спростовуються даними письмових пояснень другого учасника ДТП - ОСОБА_2 , які також зафіксовані на відеозаписі бодікамери, які долучені до матеріалів справи.
Будь-яких доказів на підтвердження версії ОСОБА_1 щодо керування траспортним засобом третьою особою, а саме драйвером, чи знайомим, який втік з місця пригоди, як про це зазначає у своєму клопотанні адвокат Гармаш М.Ю. - суду не надано.
Таким чином, невизнання ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом суд розцінює як намагання ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Всі інші доводи сторони захисту, які, на їх думку, є підставами для закриття провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 є формальними та не спростовують обставин, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєних правопорушеннях підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення ААД №860291 від 15.09.2024р., даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №129582 від 15.09.2024р., даними письмових пояснень ОСОБА_2 , даними відеозапису боді-камери 470774, 473584, даними схеми ДТП, даними висновку КМНКЛ «Соціотерапія» від 15.09.2024, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, його вину доведено повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини.
Згідно ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст.38 КУпАП.
Враховуючи, що строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закінчився 15.12.2024 року, останній підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 124, 130, 221, 275-280, 283-287 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснюється, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Строк виконання постанови три місяці.
Суддя: С.І. Смик