печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1915/25-к
17 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42024102060000111 від 25.11.2024 - слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42024102060000111 від 25.11.2024 - слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024102060000111, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
15.01.2025 о 11 годині 35 хвилин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, службовою особою, поєднаного з вимаганням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчий в клопотанні про застосування запобіжного заходу посилається на те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
В обґрунтування заявлених ризиків, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Таким чином, вказана обставина свідчить про необхідність запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення. Таким чином, вказана обставина свідчить про необхідність запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевказані ризики, а також обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшли висновку про наявність таких ризиків, застосування будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу унеможливить забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити подане клопотання.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що 15.01.2025 ОСОБА_5 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Метою та підставами обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Крім того з матеріалів клопотання вбачається, що підстави підозрювати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази зокрема: Протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 16.01.2025; Протоколом обшуку кабінету ОСОБА_5 від 15.01.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.01.2025; Протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії від 05.12.2024; Протоколом використання заздалегідь ідентифікованих засобі від 15.01.2025; Копією листа № 2/04-1-2 від 02.12.2024, та іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Разом з тим клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого та прокурора про наявність у підозрюваного наміру переховуватися або перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде занадто обтяжливим запобіжним заходом для підозрюваного.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що слід застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 23:00 год. до 07:00 год., наступного дня, з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час; не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Враховуючи вищевказані обставини, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 23:00 год. до 07:00 год. наступного дня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 15.03.2025 року, з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків:
прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;
не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1