Справа №452/4162/24
21 січня 2025 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141290000567від 21 вересня 2024 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Самбірського району Львівської області, українця, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, інваліда 3-ї групи загального захворювання, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
ОСОБА_4 21 вересня 2024 року приблизно о 19 год. 15 хв., керуючи технічно-справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в якому перебували в якості пасажирів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , рухаючись в напрямку до с. Калинів Самбірського району Львівської області автодорогою «Калинів-Волоща», на її ділянці, що між с. Калинів та с. Корналовичі Самбірського району Львівської області, порушив вимоги п.1.5 та п.1.10 Розділу 1 «Загальні положення», п.2.3 б) та п.2.3 д) Розділу 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів», п.13.1 та п.13.3 Розділу 13 «Дистанція, інтервал, зустрічний роз'їзд» Правил дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, зі змінами та доповненнями(далі - ПДР України), а саме, проявив неуважність та не врахував дорожньої обстановки, виконуючи маневр обгону попутного транспортного засобу, не вибрав безпечний боковий інтервал руху відносно лівого краю проїзної частини, в результаті чого, без причин технічного характеру, допустив виїзд за межі проїзної частини дороги ліворуч на трав'яне узбіччя, внаслідок чого не справився з керування автомобіля і автомобіль в стані заносу винесло через проїзну частину дороги праворуч на праве трав'яне узбіччя, де автомобіль лівою боковою частиною здійснив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), пасажир автомобіля ОСОБА_6 отримав згідно висновку експерта забій головного мозку середнього ступеня, субдуральну гематому скроневої частки зліва, перелом основи черепа, перелом виличної дуги зліва, перелом кісток носа, багатоуламковий перелом тіла лівої ключиці, перелом 2,3,4,5,6,7,8,9 ребер по
передньо-аксилярній лінії зліва, забійні садна голови та обличчя, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердивши при цьому обставини, викладені в обвинувальному акті та вироку суду.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що 21 вересня 2024 року приблизно о 19 год. 00 хв. він, керуючи автомобілем«VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в якому перебували пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , по автодорозі між с. Калинів та с. Корналовичі Самбірського району Львівської області, дійсно проявив неуважність до дорожніх умов, не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечний боковий інтервал при здійсненні обгону попутного транспортного засобу, допустив виїзд за межі проїзної частини дороги на трав'яне узбіччя, після чого не справився з керування і автомобіль винесло на праве трав'яне узбіччя, де автомобіль лівою боковою частиною здійснив наїзд на дерево. В результаті ДТП потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що ДТП сталося внаслідок порушення ним відповідних пунктів ПДР України.
Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб та інші обставини вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у вчиненому щиро покаявся, прохав суд призначити покарання, не пов'язане із позбавленням волі та без позбавлення права керувати транспортними засобами, посилаючись на те, що він є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких необхідно постійно возити на заняття, відшкодував потерпілому ОСОБА_6 всі її витрати, пов'язані із лікуванням та відновленням після отриманих тілесних ушкоджень.
Суд вважає, що показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, зазначивши при цьому, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має. Потерпілий письмово відмовився приймати участь в судових дебатах, прохав суворо ОСОБА_4 не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження, а саме, прокурор та потерпілийтакож не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах обвинувачення, висунутого ОСОБА_4 , який обмежено допитом обвинуваченого, а також вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_6 , тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України, в межах пред'явленого обвинувачення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що ним вчинено тяжкий злочин.
З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що він має визначене і постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, є пенсіонером та інвалідом 3-ї групи загального захворювання, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, разом з тим перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2013 року з діагнозом F-10.24, а саме, розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, ремісія стійка, у зв'язку з чим стан його здоров'я визнано задовільним та згідно висновку спеціальної медичної наркологічної комісії №172 від 25 жовтня 2024 року не рекомендовано застосування ст.96 КК України, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий.
З наданої досудової доповіді щодо ОСОБА_4 ,складеної уповноваженою особою Самбірського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області, встановлено, що виправлення ОСОБА_4 з урахуванням даних, що характеризують його особу, способу його життя, низької можливості вчинення повторного кримінального правопорушення, низького рівня ймовірної небезпеки для суспільства, можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 ,суд враховує його щире каяття, а також добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 ,суд не вбачає.
З урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання, та за відсутності обставин, які його обтяжують, враховуючи особу обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, а також стан здоров'я, що він в цілому по матеріалах справи характеризується позитивно, враховуючи його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття, відсутність вимог майнового характеру з боку потерпілого ОСОБА_6 , а також з урахуванням викладеної письмово позиції останнього щодо призначення покарання, суд, керуючись стст.63,65-67 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах, передбачених санкцією частини статті, без позбавлення права керувати транспортними засобами, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, скоєного ОСОБА_4 , дані про його особу, а також враховуючи думку прокурора та інших учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілого, суд, керуючись ст.75 КК України, прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на певний строк з покладенням на нього обов'язків, передбачених пп.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
При цьому, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_4 по інкримінованому кримінальному правопорушенню більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна (ч.4 ст.174 КПК України), у зв'язку з чим арешт майна, накладений ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2024 року, на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25 лютого 2016 року належить ОСОБА_9 , підлягає скасуванню.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати слід розподілити у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись стст.368,370 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотирьох) років, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до стст.75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобов'язавши періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання судовим рішенням законної сили, - не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 7959 (семи тисяч дев'ятисот п'ятдесяти дев'яти) гривень 00 копійок.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2024 року, на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25 лютого 2016 року належить ОСОБА_9 та котрим користувався ОСОБА_4 , який було вилучено 21 вересня 2024 року під час проведення огляду місця ДТП, - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 та яким користувався ОСОБА_4 , що знаходиться на майданчику фізичної-особи підприємця « ОСОБА_10 », розташованого по АДРЕСА_2 , - повернути його власнику (законному володільцю).
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції - Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1