печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56633/24-к
пр. 1-кс-48099/24
24 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за скаргою представника потерпілої юридичної особи у кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 від 08.11.2024 про відмову в задоволенні клопотання та зобов'язання вчинити дії,
27.11.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга представника потерпілої юридичної особи у кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - адвоката ОСОБА_3 , яка передана слідчому судді 29.11.2024, на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 від 08.11.2024 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування доводів скарги заявник посилається на те, що він звернувся до слідчого з клопотанням від 05.11.2024 про проведення процесуальних дій. Проте своєю постановою від 08.11.2024 слідчий відмовив у задоволенні вказаного клопотання, про що виніс постанову, яку особа, що подала скаргу вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню як наслідок її незаконності та необґрунтованості та просить зобов'язати слідчого вчинити дії вказані в клопотанні.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність.
Слідчий, процесуальне рішення якого являється предметом оскарження, в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань до суду не подано.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність дізнавача, слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 384 KK України.
05.11.2024 до Головного слідчого управління Національної поліції України звернувся представник потерпілої юридичної особи ГО «Центр захисту інвалідів» - адвокат ОСОБА_3 з клопотанням про проведення процесуальних дій:
1. Звернутись до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку в робочому офісі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (адреса здійснення нотаріальної діяльності - 65062, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, каб. НОМЕР_1), з метою винайдення та вилучення речей, документів, комп'ютерної техніки, зазначених в цьому клопотанні;
2. Після одержання ухвали слідчого судді - провести обшук в робочому приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_5 .
Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 від 08.11.2024 у задоволенні клопотання представника потерпілого відмовлено, про що в порядку ст.ст. 110, 220 КПК України винесено відповідну постанову.
При дослідженні матеріалів провадження та клопотання сторони захисту, за результатами якого слідчим прийнято рішення про відмову у його задоволенні, встановлено, що викладені в клопотанні вимоги відносяться до слідчих дій в розумінні ст. 220 КПК України.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відтак вказана скарга подана повноважною особою, у визначений законом спосіб.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмови, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Зі змісту постанови вбачається, що в обґрунтування відмови в задоволенні клопотання, слідчий вказав, що у клопотанні ОСОБА_3 не аргументовано, які саме відомості можуть зберігатись у комп'ютерах, телефонах чи інших електронних носіях інформації чи чорнових записах приватного нотаріуса. Також зазначає, що у приватного нотаріуса ОСОБА_5 не зберігається інших примірників документів. Поряд з цим вказує, що у приватного нотаріуса ОСОБА_5 органом досудового розслідування в кримінальному провадженні проводились тимчасові доступи до речей та документів, а відтак клопотання підлягає відмові.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є в т. ч. охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення повного розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110, ч. 2 ст. 220 КПК України, постанова, крім змісту обставин, які є підставами для її прийняття, має містити мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Всупереч вказаній нормі, оскаржувана постанова слідчого від 08.11.2021, не відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 110 КПК України, є невмотивованою, оскільки в ній відсутній зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття такого процесуального рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, а відтак підлягає скасуванню.
Одночасно, слідчий суддя відмовляє у задоволенні вимог скарги у частині зобов'язання старшого групи слідчих у кримінальному провадженні, вчинити дії вказані в клопотанні, оскільки дана вимога є передчасною, а слідчий органу досудового розслідування, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, згідно з частиною першою статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України.
Частиною 4 статті 535 КПК визначено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2, 7, 9, 40, 22, 26, 93, 94, 110, 223, 220, 303, 304, 306, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_4 від 08.11.2024 про відмову в задоволенні клопотання від 05.11.2024 у межах кримінального провадження № 12021162510000384 від 31.03.2021.
В іншій частині вимоги скарги залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1