Справа № 446/735/23
22.01.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
обвинуваченого ОСОБА_4 ;
розглянувши у відкритому, підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.02.2023 за №12023141420000029 за обвинуваченням :
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Добротвір Кам'янка-Бузького району Львівської області, зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , проживаючої у АДРЕСА_2 , не працююча, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України:
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 у провадження судді ОСОБА_1 надійшло кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2023 за №12023141420000029 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 17.01.2025 призначено підготовче засідання з розгляду вказаного кримінального провадження.
У підготовчому засіданні 22.01.2025, судом на підставі заяви обвинуваченої ОСОБА_4 поставлено на обговорення питання про закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому засіданні просила її заяву задовольнити та кримінальне провадження відносно неї закрити.
Потерпілий ОСОБА_5 у підготовче засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі. Також вказав, що жодних претензій до обвинуваченої не має та не буде наполягати у притягненні ОСОБА_4 до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння не заперечила.
Вирішуючи питання звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з усуненням законом караності діяння, суд виходив з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому в умовах воєнного стану.
За даними обвинувального акту, внаслідок протиправних дій, ОСОБА_4 заподіяла потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1500,00 грн.
В свою чергу, 09.08.2024 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886- IX, яким було внесені зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24) зроблено висновок, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У зв'язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-1Х від 18.07.2024 року, після 09.08.2024, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
У 2022 році розмір податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України становив 1240,50 грн., тобто для кваліфікації викрадення майна за нормами відповідних статей КК України, його вартість, відповідно до чинних норм законодавства, для 2022 року повинна перевищувати 2481,00 грн.
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відбулась декриміналізація вчиненого обвинуваченим діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченою згоди на закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження в частині вказаного діяння відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.02.2023 на мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «М1805D1SG» («MI A2 Lite») imei1: НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Вирішуючи питання процесуальних витрат у справі суд виходив з такого.
Відповідно до висновку Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 1 лютого 2024 року у справі №930/497/23, закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітувальних підстав і застосування до неї м'якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
У своєму рішенні № 3-р(II)/2022 від 08.06.2022 по справі № 3-20/2021(40/21), Конституційний Суд України зазначив, що підстави для закриття кримінального провадження з огляду на спричинені ними юридичні наслідки для особи, стосовно якої відбувається таке закриття, в теорії права та правозастосовній практиці прийнято класифікувати як реабілітаційні та нереабілітаційні. Втім у національному юридичному регулюванні немає такої чіткої класифікації. Також Конституційний Суд України звертає увагу на те, що в національній судовій практиці підставу для закриття кримінального провадження, визначену пунктом 4 частини першої статті 284 Кодексу, прийнято відносити до нереабілітаційних підстав.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки дане кримінальне провадження стосовно обвинуваченої закрито з нереабілітувальних підстав, то процесуальні витрати на проведення у справі судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/114-23/2056-ТВ від 09.01.2023 в сумі 1132,68 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 100, 124, 284, 479-2 КПК України, суд,
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2023 за №12023141420000029 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 1132,68 грн.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.02.2023 - скасувати.
Речовий доказ мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «М1805D1SG» («MI A2 Lite») imei1: НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_5 .
Повний текст ухвали складено 22.01.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1