Справа № 756/667/25
№ 1-кс/756/176/25
16 січня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
Слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні за № 12025100050000131 від 14.01.2025 за підозрою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 10.08.2020 року за ч. 3 ст. 86, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
1.Зміст поданого клопотання
1.1. 16 січня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , поданого у межах кримінального провадження, яке внесеного 14.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000131, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 .
1.2. У клопотанні слідча просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, у зв'язку із наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просила слідчу суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, як на неможливість застосування іншого запобіжного заходу.
В обґрунтування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись з метою уникнення відповідальності, оскільки покарання передбачає до десяти років позбавлення волі.
Ризиком того, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні є те, що підозрюваному відомі їх дані, місця проживання, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів.
Ризиком того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що він не має офіційного джерела доходу, належних засобів для існування, не зайнятий суспільно-корисною працею, а натомість вирішив збагатитись, за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану.
2.2. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого щодо обрання такого виняткового запобіжного заходу, бо ризики не достатньо обґрунтовані, у зв'язку чим просить обрати запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт. Щодо адреси, за якою слід застосувати запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - захисник не висловився.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав думку захисника.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 14.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000131, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
16 січня 2025 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України з тих підстав, що13 січня 2025 року, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_3 прийшов до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_7 разом з сином ОСОБА_8 , де між підозрюваним та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, після чого у ОСОБА_3 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 шляхом ривка забрав з рук ОСОБА_7 , мобільний телефон марки Нокіа, вартістю 3000 гривень 00 копійок в якому стояла сім-картка мобільного оператору «Лайфсел» з номером НОМЕР_1 вартість стартового пакету 120 гривень.
В подальшому ОСОБА_3 із викраденим майном зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду в розмірі 3120 гривень 00 копійок.
3.2. Отже, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
3.3. У підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні документами:
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.01.2025;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 14.01.2025;
-протокол фотовпізнання за участю потерпілої від 14.01.2025;
-протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 від 15.01.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 14.01.2025;
-протокол огляду місця події від 15.01.2025;
-протокол огляду речей за участю потерпілої від 15.01.2025;
-протокол огляду речей за участю свідка від 15.01.2025;
-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 16.01.2025.
3.4. Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Тож, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути і достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Це вказує, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
3.5. Саме тому, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідча суддя приходить до висновку про те, що надані докази, на даній стадії досудового розслідування, є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_3 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_3 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, слідча суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
3.6. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.7. Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, захисника, беручи до уваги особистість ОСОБА_3 , суд погоджується з тим, що на даній стадії досудового розслідування наявні ризики того, що ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілу та свідків.
3.8. Відповідно до ст. 178 КПК України слідча суддя, оцінюючи клопотання слідчої, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
3.9. Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку слідчої судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, як і обставини, передбачених пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (пункти 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_3 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
3.10. Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину, а також майновим станом.
За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 визначити заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
Отже, клопотання слідчого, поданого в межах кримінального провадження, внесеного 14.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000131, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 309, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.03.2025 включно.
Установити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також покласти наступні обов'язки строком на 60 днів:
- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрювними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконання, а останнім днем строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою є 17.03.2025.
Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21 січня 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1