17.01.2025
ЄУН 337/5299/24
3/337/2/2025
17 січня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Калугіна Ганна Борисівна, за участі секретаря судового засідання Волошина Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, роз'яснені,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.09.2024 серії ЕПР № 133431, 20.09.2024 о 21:58 год. в м. Запоріжжі, по вул. Запорізького Козацтва, біля буд. 3А, ОСОБА_2 керувала транспортним засобом KIA MAGENTIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога відмовилась. Від керування відсторонена шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність попереджена, чим порушила п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів. Своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
04.11.2024 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Лихосенка Є.О. надійшло клопотання про направлення справи на доопрацювання через те, що ОСОБА_2 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки вона є ОСОБА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, тобто протокол про адміністративне правопорушення складений невірно, а саме невірно зазначено прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2024 в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Лихосенка Є.О про направлення адміністративного матеріалу на доопрацювання було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні клопотання про повернення протоколу з доданими матеріалами на доопрацювання суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя вирішує питання про правильність складеного протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, яка б передбачала можливість повернення протоколу та матеріалів у справі про адміністративне правопорушення на доопрацювання. Статтею 284 КУпАП також не передбачено ухвалення таких постанов, як направлення для усунення недоліків або для доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення. Конституційний Суд України у рішенні № 2-рп/2015 від 31 березня 2015 року у справі № 1-7/2015 роз'яснив, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить відповідно компетенції суду щодо повернення уже складеного протоколу про адміністративне правопорушення для доопрацювання. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція), не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Вказана вимога є імперативною та не підлягає довільному тлумаченню.
Відтак суд позбавлений можливості всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та вимог Інструкції направляти адміністративні матеріали для усунення недоліків у спосіб, що прямо заборонений чинним законодавством, позаяк протокол від 20.09.2024 серія ЕРП № 133431 підписаний особою, стосовно якої його складено.
19.12.2024 від захисника Пояснюк ОСОБА_1 - адвоката Лихосенка Є.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, це клопотання адвоката також підтримала.
У задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні клопотання про закриття провадження суд виходив з наступного.
Згідно ст.ст. 251, 252 КУпАП суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи докази та обставини в їх сукупності. А доводи адвоката лише щодо зазначення прізвища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в протоколі про адміністративне правопорушення не спростовує факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та, відповідно, вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Судом 13.11.2024 було витребувано в Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП копію водійського посвідчення. 18.10.2024 до Хортицького районного суду від Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП надійшов витребуваний доказ, а саме, належним чином засвідчена копія водійського посвідчення серія НОМЕР_3 від 14.10.2010 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, свідка, дослідивши матеріали адміністративного правопорушення, приходить наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено особу, що притягується до адміністративної відповідальності, за паспортом громадянина України серії № НОМЕР_4 , виданим 12.05.2020, орган видачі 2316, - якою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також встановлено, що водійське посвідчення серія НОМЕР_3 від 14.10.2010 належить цій же особі, але його в установленому законодавством порядку не було замінено та приведено у відповідність з паспортними даними, у зв'язку з чим за його змістом ця особа зазначена як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що надавала працівникам поліції свій паспорт, але особу було встановлено саме на підставі водійського посвідчення, тому вважає, що вона не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Лихосенко Є.О в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, бо у протоколі про адміністративне правопорушення не вірно зазначене прізвище особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Інспектор взводу 2 роти 1 батальону 2 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Окселенко Владислав Володимирович, опитаний в судовому засіданні в якості свідка пояснив, що під час патрулювання було зупинено ТЗ, у водія якого було виявлено зовнішні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та неприродна блидість обличчя. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, від проходження якого, поміркувавши орієнтовно 15 хвилин, водій відмовився. Особу водія було встановлено на підставі наданого водійського посвідчення, так як відповідно до п. 2.4. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен надати для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України, тобто саме водійське посвідчення. Воно повинно бути діючим та належати водію. Крім того, на підставі паспорту скласти протокол про адміністративне правопорушення та вилучити водійське посвідчення технічно не є можливим. Водію були роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності а також права, передбачені ст. 63 Конституції України, та відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Ознаки наркотичного сп'яніння визначені пунктом 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту-Інструкція).
Відповідно до п. 2, 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції, передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 133431 від 20.09.2024, який складено на місці події уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та відповідно до якого ОСОБА_2 (особу якої встановлено в судовому засіданні та яка є ОСОБА_1 ) керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України. В протоколі, крім іншого, зазначено про відеофіксацію поліцейським на боді-камеру № 471559, 475295;
- рапортом працівника поліції від 20.09.2024;
- направленням водія ОСОБА_2 (особу якої встановлено в судовому засіданні та яка є ОСОБА_1 ) до закладу охорони здоров'я - КНП «ОКЗ НПД» ЗОР на огляд з метою виявлення стану сп'яніння від 20.09.2024 о 22:12 год., в якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя, а також про про відмову від проходження огляду;
- відеозаписом, на якому зафіксовані події, які відбувались за участю водія ОСОБА_1 , особу якої було встановлено у судовому засіданні, зокрема, зафіксовано, що транспортний засіб під її керуванням було зупинено під час патрулювання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію України», після зупинки транспортного засобу та спілкування з нею, поліцейськими у останньої були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, про що її було повідомлено, та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, від якого вона відмовилась;
- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про те, що ОСОБА_2 (особу якої встановлено в судовому засіданні та яка є ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторності за ст. 130 КУпАП не має, вказано посвідчення водія НОМЕР_3 від 14.10.2010.
- доказами які надані стороною захисту - копією паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган який видав документ 2316 від 12.05.2020, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КIA MAGENTIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 06.09.2021, власник ОСОБА_1 .
- копією посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія ВАА 695506 від 14.10.2010, наданим Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області ДПП.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені здійснені інспекторами патрульної поліції відеозапис подій, які відбувались 20.09.2024 та які долучено до матеріалів справи. Зафіксовані відеозаписами обставини, які були здійснені поліцейськими, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, відповідають суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 133431 від 20.09.2024, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити його, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 .
Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає. Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.
Також, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з того, що проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водіїв транспортних засобів, а відмова від такого огляду є окремим закінченим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Норми ПДР, а саме п. 2.5, встановлюють у першу чергу обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія, суб'єктивні бачення) ПДР не містять.
Таким чином, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає встановленим та доведеним поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та її вину, оскільки вона не виконала вимогу поліцейського та відмовилась від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що вона не перебувала в стані наркотичного сп'яніння та не мала ознак наркотичного сп'яніння, оскільки факт вживання чи невживання наркотичних засобів в даному випадку не має правового значення. ОСОБА_1 не обвинувачується у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. В даному випадку вона відмовилась від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і це є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. До того ж, саме за результатами проходження в установленому законом порядку огляду, що відповідно до п. 2.5 ПДР, є прямим обов'язком водія, може бути встановлений чи спростований факт керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, ознаки якого маються у водія на думку поліцейського. Однак таких дій, як встановлено судом, ОСОБА_1 не здійснила.
Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп'яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
В даному випадку працівник поліції, оцінивши зовнішній вигляд та поведінку, дійшов до висновку, що ОСОБА_1 може перебувати в стані наркотичного сп'яніння, а тому в порядку вимог ПДР запропонував їй пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Таким чином, у зв'язку з наявністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення, вона підлягає адміністративний відповідальності.
Також Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Докази, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 20.09.2024 за участі ОСОБА_1 , а також підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Натомість, належних та допустимих доказів на спростування порушення п. 2.5 ПДР України та, відповідно, обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 133431 від 20.09.2024, ОСОБА_1 та її захисником суду не було надано та матеріали справи не містять, а у наданому суду клопотанні про направлення матеріалів адміністративного правопорушення на доопрацювання від 04.11.2024 захисником висловлено лише власну суб'єктивну незгоду зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 133431 від 20.09.2024, оскільки інспектором поліції невірно вказані відомості про прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, доводи захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 133431 від 20.09.2024 невірно вказані відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема невірно зазначено прізвище порушника, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, суд до уваги не приймає та розцінює їх як правомірну лінію захисту, спрямовану на уникнення притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Зокрема, як убачається з дослідженого відеозапису, після зупинки працівниками поліції водій ОСОБА_1 надала своє водійське посвідчення (де було зазначено прізвище « ОСОБА_3 »), на підставі якого було встановлено її особу. При цьому, ОСОБА_1 дійсно повідомила працівників поліції, що її прізвище на даний час « ОСОБА_4 », однак інших документів, які посвідчують її особу та/або зміну прізвища (свідоцтво про одруження) не надавала.
Судом установлено, що у наданому захисником паспорті громадянина України номер документа НОМЕР_4 від 12.05.2020, орган що видав 2316, прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначено « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », а згідно з належним чином засвідченої копії водійського посвідчення ВАА 695506 від 14.10.2010, наданого Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області ДПП - « ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно п. 25 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим Постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 (далі - Положення), обмін посвідчення водія здійснюється, у тому числі, у разі зміни персональних даних власника (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), стать). Під час обміну посвідчення водія, отриманого вперше, до закінчення строку його дії особі видається нове посвідчення, яке вважається таким, що видане вперше, із зазначенням строку дії посвідчення, що підлягає обміну.
У разі зміни персональних даних (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), стать) власник посвідчення водія зобов'язаний здійснити його обмін не пізніше десяти днів з дня отримання нового документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи (п. 25-2 Положення).
Відповідно до абз. 2 п. 2 Положення посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Разом з тим, згідно із пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус.
Тобто, після зміни прізвища, ОСОБА_1 зобов'язана була змінити посвідчення водія у визначеному законом порядку, що нею не було здійснено. Поряд з цим, суд зауважує, що жодних інших доводів та доказів, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 це різні особи, а також доказів щодо спростування факту керування 20.09.2024 ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння захисником суду не надано та у клопотанні від 04.11.2024 не наведено, а доводи захисника лише щодо зазначення дівочого прізвища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в протоколі про адміністративне правопорушення не спростовує факт керування нею транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та, відповідно, вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки зміна прізвища особи може відбуватися навіть й в процесі розгляду справи щодо неї до моменту винесення судом кінцевого рішення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Поряд з цим, доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників поліції щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по справі 337/5299/24 відносно неї суду не надано та матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, належить до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона 20.09.2024 порушила правила дорожнього руху, а саме п. 2.5 ПДР України, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи встановлені обставини справи та докази, які містяться в матеріалах справи, суспільну небезпеку та характер скоєного правопорушення, особу правопорушниці, суд доходить висновку, що з метою попередження вчинення аналогічних правопорушень у майбутньому суд, вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян, тобто 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобамина строк 1 рік, оскільки вона вчинла правопорушення, що посягає на безпеку дорожнього руху і воно є грубим, визначене судом покарання є єдиним та безальтернативним адміністративним стягненням, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300; Код ЄДРПОУ отримувача: 37941997; Номер рахунку отримувача: UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У разі несплати штрафу у встановлений законом п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії постанови, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доході бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Повний текст постанови складено 22.01.2025 року.
Суддя Г.Б. Калугіна