ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2169/23
провадження № 1-кп/753/779/25
"16" січня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19.07.2022 за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком 1 рік,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про закриття даного кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки ОСОБА_4 інкримінується діяння, яке не тягне за собою кримінальну відповідальність, у зв'язку з набранням чинності Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, згідно якого діяння, якими спричинена шкода менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян підпадають під ознаки дрібної крадіжки.
Обвинувачений ОСОБА_4 також просив вказане кримінальне провадження закрити у зв'язку з декриміналізацію закону, яким передбачалася кримінальна відповідальність за діяння, яке йому інкримінується. Крім того, пояснив, що розуміє наслідки такого закриття.
Прокурор під час судового засідання не заперечував щодо задоволення клопотання захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши норми закону, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю, з таких підстав.
Так, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи раніше судим за злочин проти власності, 19.07.2022 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість та маючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, вчинив новий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , 09.12.2022 року близько 15 год. 20 хв. перебуваючи в торгівельному залі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2, де здійснює свою господарську діяльність ФОП « ОСОБА_6 », вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 діючи умисно з корисливих спонукань, з метою обернення чужого майна на свою користь, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно взяв з прилавку вказаного магазину майно, а саме: гаманець темно червоного кольору, який матеріальної цінності не становить, всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 800 грн. 00 коп. та банківські картки «ПриватБанк» N? НОМЕР_1 » та «Укргазбанк» N? НОМЕР_2 , який перед цим потерпіла ОСОБА_8 залишила на прилавку магазина.
Після чого, ОСОБА_4 , вказаний гаманець поклав до сумки чорного кольору, яка була при ньому та з місця скоєння злочину зник, чим спричинив матеріального збитку ОСОБА_8 на суму 800 грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується, у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження із зазначених підстав.
При цьому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану. Відповідно до обвинувального акта вартість викраденого майна становить 800 грн 00 коп., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Водночас відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також, згідно із ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
При цьому, у ч. 6 ст. 3 КК України встановлено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№3886-ІХ від 18.07.2024), що набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими змінено розмір вартості майна на момент вчинення правопорушення - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кваліфікації як дрібного викрадення чужого майна. У той же час, даний розмір вартості майна є критерієм розмежування кримінально-караного викрадення чужого майна, передбаченого ст. 185 КК України, від дрібного викрадення такого майна.
Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, коли втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи зазначене та беручи до уваги те, що обвинувачений не заперечує щодо закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та закрити кримінальне провадження.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 284-288, 314, 372, 479-2 КПК України, суд
Клопотання захисника - задовольнити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази: оптичний носій інформації з відеозаписом камер відеоспостереження магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_2 та відеозаписом затримання ОСОБА_4 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Копію ухвали направити до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за діяння, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя