Справа № 752/27192/24
Провадження № 1-кс/752/302/25
14 січня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_6 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 12024100010003354, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100010003354 від 16.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, у якому прокурор просить накласти арешт на вилучене в ході обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: товарний чек №99 від 24.10.2023 на 1 арк.; договір поставки №299/1 на 3 арк.; договір поставки №249 від 1/09/2023 на 3 арк.; специфікація на поставку дверей №249 на 4 арк.; договір поставки №300 від 20/03/2023 на 3 арк.; специфікація №249 від 01.08.2023 на 1 арк.; специфікація на поставку №252 від 25.09.2022 на 1 арк.; специфікація на поставку№250 від 07/09/22 на 1 арк.; аркуш паперу А4 з розпискою про передачу 3000 Євро на 1 арк.; аркуш паперу А4 з рукописними записами на 2 арк.; специфікація на поставку №179 від 07/09.21 на 2 арк.; роздруківка скріншоту з месенджеру на 2 арк.; специфікація на поставку №254 від 12.04.23; виписка по рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 за період 02.02.2021 - 20.03.2024 на 5 арк.; виписка по рахунку НОМЕР_2 за період 02.02.2021 - 20.03.2024 на 5 арк.; клопотання про долучення доказів по справі №753/12588/24 на 1 арк.; копія акту №1 від 08.10.2024 на 1 арк.; копія акту №3 від 08.10.2024 на 1 арк.; копія рахунку - фактури №3 від 02.10.2024 на 1 арк.; копія акту №2 від 08.10.2024 на 1 арк.; копія квитанції про сплату від 03.10.2024 на 1 арк.; печатка «Фзична особа-підприємець ОСОБА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 »; флешнакопичувач чорного кольору з срібно вставкою; флешнакопичувач bakok; інформаційний носій пам'яті s/n 1184807014395CR; мобільний телефон Iphone 14 Pro Max золотистого кольору.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100010003354 від 16.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у вересні 2021 року у БЦ «Домосфера» за адресою місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 1, ОСОБА_7 , перебуваючи у торгівельному центрі, знайшла магазин меблів «GROUPINTERIORS», та познайомилася з його власницею ОСОБА_4 . Остання розповідала, що вона займається продажем італійських меблів фабрики Фімес, яка знаходиться в Італії, і що можна поїхати прямо на фабрику і пересвідчитись у дійсності та побачити наглядно, де і як відбувається виготовлення меблів.
09.11.2021 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 з'їздили на фабрику в Італію, де ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 спілкувалася з директором фабрики, що і викликало довіру до ОСОБА_7 .
21.12.2021 між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір поставки №343, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити по раніше узгодженій з Покупцем Специфікації № 343 (додаток 1,2,3 та 4 від 21.12.2021) в кількості і за цінами, вказаними в Специфікації, яка оформляється на кожне окреме постачання і є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до умов договору, аванс у розмірі 50% від загальної вартості товару сплачується покупцем протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання Договору; оплата у розмірі 20% від загальної вартості товару сплачується покупцем до 15 лютого 2022 року включно, оплата у розмірі 20% від загальної вартості товару сплачується покупцем до 01 квітня 2022 року включно; остаточна оплата у розмірі 10% від загальної вартості товару сплачується покупцем в день поставки товару на об'єкт покупця ( за адрсою: АДРЕСА_2 ) та прийняття товару Покупцем за актом приймання-передачі Товару.
Вищезазначений договір укладався в торгівельному центрі «Домосфера» за адресою місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 1, в магазині «GROUPINTERIORS»
23.12.2021 ОСОБА_4 приїхала до офісу чоловіка ОСОБА_7 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 13, разом з рахунком - фактурою № ВБ-0000415, де довірена особа ( ОСОБА_8 ) передала останній грошові кошти у сумі 27130 Євро, як аванс відповідно до договору поставки № 343 від 21.12.2021, про що остання на рахунку-фактурі написала розписку про отримання грошових коштів, як передплати відповідно до умов зазначеного договору.
Після чого в месенджері Viber між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 тривала переписка з приводу узгодження питань деталей замовлення, яка тривала до лютого 2022 року.
Так, на території України розпочалися воєнні дії та введено воєнний стан на території України і в той час питання оплати та отримання меблів були недоречними.
Проте, 25.07.2022 в месенджері Viber ОСОБА_4 надіслала голосове повідомлення ОСОБА_7 з приводу того, що остання до 10.02.2022 не здійснила 40% відсотків платежу відповідно до договору поставки 343 від 21.12.2021 року, і якщо не проведе оплату, то сума завдатку згорить. Оскільки ОСОБА_7 на той момент знаходилась за кордоном та не мала всіх документів, то попросила ОСОБА_4 надіслати всі розрахунки.
Після чого остання в месенджері Viber надіслала фото рукописних записів, відповідно до яких, ОСОБА_7 повинна сплатити ще 40%, що складає 21699 Євро.
15.09.2022 ОСОБА_4 надіслала рахунок фактуру №16/1 на суму 349625,00 грн, що еквівалентно 9300 Євро.
22.09.2022 ОСОБА_7 перерахувала вищезазначену суму на рахунок ФОП ОСОБА_4 з рахунку ФОП ОСОБА_9 (яка є сестрою ОСОБА_7 ), так як в той час не була на території України.
Оскільки ОСОБА_7 весь час знаходилась за кордоном, а саме в Америці, а ОСОБА_4 говорила про проведення оплати, ОСОБА_7 запропонувала їй перерахувати грошові кошти із закордонного рахунку свого чоловіка на європейські рахунки.
Після чого, 15.02.2023 ОСОБА_4 надіслала реквізити рахунку на закордонну компанію SIGNORINI COCO C/SRL IBAN НОМЕР_4 , на який ОСОБА_7 перерахувала 5000 Євро 17.02.2023 з розрахункового рахунку свого чоловіка.
26.06.2023 ОСОБА_4 виставила рахунок на суму 7399 Євро на закордонну компанію TRENDIS SHOP, на який ОСОБА_7 перерахувала 7399 Євро 29.06.2023 з розрахункового рахунку свого чоловіка.
Також, ОСОБА_4 пояснила, що дані рахунки належать консерну меблевої фабрики Фімес, тому в ОСОБА_7 не виникло питань про перерахунок коштів на зазначені рахунки.
В січні 2024 в кафе «Завертайло» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 24а, ОСОБА_7 наручно передала ОСОБА_4 100000 грн, що еквівалентно 2475 Євро, після чого остання написала, що до сплати залишилося 2524 євро.
05.02.2024 року ОСОБА_4 виставила рахунок на суму 12858,00 грн.
20.02.2024 в кафе «Завертайло» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 24а, ОСОБА_7 наручно передала ОСОБА_4 123858, 00 грн, що еквівалентно 2524 Євро.
При цьому ОСОБА_7 неодноразово пропонувала ОСОБА_4 протягом періоду всієї співпраці зробити нормальні документи (додаткові угоди тощо).
Після того, як ОСОБА_4 отримувала від ОСОБА_7 грошові кошти, в месенджері Viber скидала фото аркушу з рукописним текстом, ніби звіт про отримані кошти.
Таким чином, ОСОБА_7 станом на 20.02.2024 оплатила всю суму відповідно до договору поставки, навіть 10%, які мали бути сплачені після монтування меблів.
Після чого, розпочалося листування з приводу строків поставки, спочатку ОСОБА_4 обіцяла, що меблі будуть на початку травня. 07.05.2024 в месенджері Viber повідомила, що меблі вже отримані з фабрики і завантажені та знаходяться в дорозі і 17.05.2024 вже приїдуть у м. Київ на склад.
06.08.2024 надійшло чергове повідомлення про те, що ОСОБА_4 нібито передала документи прорабові, а 07.08.2024 чи 08.08.2024, меблі вже будуть за адресою покупця.
Так, на даний час ОСОБА_4 своїх зобов'язань не виконала, отримавши при цьому грошові кошти в повному обсязі.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що 16.12.2024 припинила свою діяльність в БЦ «Домосфера» за адресою місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 1.
Відповідно до листа Державної митної служби України, у період часу з 01.01.2021 по 16.12.2024 данних щодо митного оформлення товарів ФОП ОСОБА_4 не виявлено.
28.12.2024 у період часу з 07 год. 57 хв. по 11 год. 07 хв., на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/27192/24, провадження № 1-кс/752/9938/24, проведено обшук приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, зокрема: договори поставки, товарний чек, специфікації, аркуши паперу з рукописними записами, копії актів, печатку «Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 », два флешнакопичувачі, інформаційний носій пам'яті, мобільний телефон Iphone 14 Pro Max.
28.12.2024 вилучене під час обшуку за вищевказаною адресою майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100010003354 від 16.11.2024.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є збереження речових доказів.
На підставі зазначеного прокурор просить про задоволення клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що метою арешту майна є збереження речових доказів.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти клопотання. Зазначив, що прокурором не доведено необхідність арешту майна. Відсутні підстави для визнання вилученого під час обшуку майна речовим доказом. Постанова слідчого про визнання вилученого під час обшуку майна не містить обґрунтування, яким критеріям відповідає вилучене майно. Правова підстава, передбачена ч.3 ст. 170 КПК України, на наявність якої посилається сторона обвинувачення, відсутня. Також захисник послався на відсутність складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, оскільки спір між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо невиконання умов договору підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. На підставі зазначеного, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання. Письмові заперечення захисника долучено до матеріалів клопотання.
Власник майна - ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його часткове задоволення з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100010003354 від 16.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
28.12.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2024 року у справі № 752/27192/24, провадження № 1-кс/752/9938/24, проведено обшук приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, а саме: товарний чек №99 від 24.10.2023 на 1 арк.; договір поставки №299/1 на 3 арк.; договір поставки №249 від 1/09/2023 на 3 арк.; специфікація на поставку дверей №249 на 4 арк.; договір поставки №300 від 20/03/2023 на 3 арк.; специфікація №249 від 01.08.2023 на 1 арк.; специфікація на поставку №252 від 25.09.2022 на 1 арк.; специфікація на поставку№250 від 07/09/22 на 1 арк.; аркуш паперу А4 з розпискою про передачу 3000 Євро на 1 арк.; аркуш паперу А4 з рукописними записами на 2 арк.; специфікація на поставку №179 від 07/09.21 на 2 арк.; роздруківка скріншоту з месенджеру на 2 арк.; специфікація на поставку №254 від 12.04.23; виписка по рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 за період 02.02.2021 - 20.03.2024 на 5 арк.; виписка по рахунку НОМЕР_2 за період 02.02.2021 - 20.03.2024 на 5 арк.; клопотання про долучення доказів по справі №753/12588/24 на 1 арк.; копія акту №1 від 08.10.2024 на 1 арк.; копія акту №3 від 08.10.2024 на 1 арк.; копія рахунку - фактури №3 від 02.10.2024 на 1 арк.; копія акту №2 від 08.10.2024 на 1 арк.; копія квитанції про сплату від 03.10.2024 на 1 арк.; печатка «Фзична особа-підприємець ОСОБА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 »; флешнакопичувач чорного кольору з срібно вставкою; флешнакопичувач bakok; інформаційний носій пам'яті s/n 1184807014395CR; мобільний телефон Iphone 14 Pro Max золотистого кольору.
Постановою слідчого від 28.12.2024 вилучене під час обшуку за вищевказаною адресою майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100010003354 від 16.11.2024.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Матеріалами клопотання обґрунтовано, щовилучені під час обшуку договори поставки, товарний чек, специфікації, аркуші паперу з рукописними записами, копії актів, два флешнакопичувачі, інформаційний носій пам'яті, мобільний телефон Iphone 14 Pro Max, містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, зазначене майно відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів (щодо вказаного вище майна), може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Прокурором доведено, що вилучені під час обшуку речі та документи: договори поставки, товарний чек, специфікації, аркуші паперу з рукописними записами, копії актів, два флешнакопичувачі, інформаційний носій пам'яті, мобільний телефон Iphone 14 Pro Max, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
З огляду на викладене, клопотання прокурора в частині арешту вилученого під час обшуку майна (договори поставки, товарний чек, специфікації, аркуші паперу з рукописними записами, копії актів, два флешнакопичувачі, інформаційний носій пам'яті, мобільний телефон Iphone 14 Pro Max) підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання в частині арешту вилученої під час обшуку печатки «Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 », слід зазначити таке.
При вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Матеріалами, доданими до клопотання, стороною обвинувачення не було доведено, що печатка ФОП ОСОБА_4 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Так, протокол обшуку не містить відомостей щодо підстав чи розумних підозр для висновку про те, що вилучена під час обшуку печатка ФОП ОСОБА_4 , є доказом будь-якого кримінального правопорушення, а також відомостей про наявність підстав вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Постанова слідчого від 28.12.2024, якою вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, також не містить обґрунтування того, яким саме ознакам ст. 98 КПК України відповідає вказане майно, яке конкретно значення має це майно для кримінального провадження, як саме це майно буде використано під час досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора в частині арешту вилученої під час обшуку печатки ФОП ОСОБА_4 , оскільки прокурором у клопотанні не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, а також не доведено необхідності такого арешту та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З огляду на викладене клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити - частково.
Накласти арешт на майно вилучене 28.12.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- товарний чек №99 від 24.10.2023 на 1 арк.;
- договір поставки №299/1 на 3 арк.;
- договір поставки №249 від 1/09/2023 на 3 арк.;
- специфікація на поставку дверей №249 на 4 арк.;
- договір поставки №300 від 20/03/2023 на 3 арк.;
- специфікація №249 від 01.08.2023 на 1 арк.;
- специфікація на поставку №252 від 25.09.2022 на 1 арк.;
- специфікація на поставку№250 від 07/09/22 на 1 арк.;
- аркуш паперу А4 з розпискою про передачу 3000 Євро на 1 арк.;
- аркуш паперу А4 з рукописними записами на 2 арк.;
- специфікація на поставку №179 від 07/09.21 на 2 арк.;
- роздруківка скріншоту з месенджеру на 2 арк.;
- специфікація на поставку №254 від 12.04.23;
- виписка по рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 за період 02.02.2021 - 20.03.2024 на 5 арк.;
- виписка по рахунку НОМЕР_2 за період 02.02.2021 - 20.03.2024 на 5 арк.;
- клопотання про долучення доказів по справі №753/12588/24 на 1 арк.;
- копія акту №1 від 08.10.2024 на 1 арк.;
- копія акту №3 від 08.10.2024 на 1 арк.;
- копія рахунку - фактури №3 від 02.10.2024 на 1 арк.;
- копія акту №2 від 08.10.2024 на 1 арк.;
- копія квитанції про сплату від 03.10.2024 на 1 арк.;
- флешнакопичувач чорного кольору з срібно вставкою;
- флешнакопичувач bakok;
- інформаційний носій пам'яті s/n 1184807014395CR;
- мобільний телефон Iphone 14 Pro Max золотистого кольору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1