Справа №752/16994/24
Провадження №2/752/2129/25
14 січня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кокошка О.Б.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовною заявою адвоката Усенка Михайла Ігоровича, поданою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Адвокат Усенко Михайло Ігорович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101350862, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн, а останній зобов'язувавсь повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки (терміни), що визначенні договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умови кредитного договору. Станом на 07.08.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 769,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 000,00 грн; заборгованість за відсотками: 12 446,00 грн; заборгованість за комісією - 350,00 грн. 26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржником ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101350862 від 26.01.2024. Відповідачу було направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак відповідач проігнорував таку вимогу. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 19 796,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
14.08.2024 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, якою справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Своїм правом на подання відзиву на позовну заву відповідач не скористався.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 101350862, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти, а останній зобов'язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки (терміни), що визначенні договором.
Згідно умов договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн строком на 105 днів з 26.01.2024. Комісія з надання кредиту 350,00 грн, яка нараховується за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 210,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 14 490,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2. 2.3 цього договору.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Положеннями статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до пункту 6.1, 6.2 кредитного договору, він укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою).
Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника або передається іншим чином засобами зв'язку вказаними Позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті Позичальника.
Укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.4, 6.5 кредитного договору).
Із матеріалів справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту №101350862 від 26.01.2024 було укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у електронній формі, анкету - заяву на кредит №101350862 від 26.01.2024, Договір про споживчий кредит №101350862 від 26.01.2024, Паспорт споживчого кредиту №101350862 від 26.01.2024 ОСОБА_1 підписав за допомогою одноразового ідентифікатора 385209, 26.01.2024 15646:02, відправленого на тел. +380937558306.
Пунктом 7.1. Кредитного договору сторони обумовили, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно п.2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Відповідно до платіжного доручення №581504276 ТОВ «Мілоан» 26.01.2024 перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок кошти згідно договору №101350862 у сумі 7 000,00 грн.
Отже, судом встановлено, що банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином та надав позичальнику грошові кошти у розмірі встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 796,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7 000,00 грн; заборгованість за відсотками: 12 446,00 грн; заборгованість за комісією - 350,00 грн.
26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т.
Відповідно до умов цього договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржником ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №101350862 від 26.01.2024.
Позивачем на адресу відповідача направлялось повідомлення-вимога з проханням погасити боргові зобов'язання по кредитному договору №101350862 від 26.01.2024 у розмірі 19 796,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми закону та фактичних дій відповідачки з погашення нею вказаного кредиту, вбачається, що відповідач не виконує умов договору, кредит у строки, передбачені договором не повертає, нараховані проценти за користування кредитом не сплачує, а тому зобов'язання відповідача зі сплати вказаного боргу не є припиненим.
Згідно з розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором відповідач має заборгованість станом на дату відступлення прав вимоги у загальній сумі 19 796,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 7 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 12 446,00 грн.; заборгованість за комісією - 350,00 грн.
Таким чином, враховуючи обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що відповідач у порушення зазначених норм закону та умов вказаного договору зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.
З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідача, як боржника у зобов'язанні за укладеним договором, покладено обов'язок погашення заборгованості за наданим кредитом у межах встановленого кредитного ліміту, а позивач, як кредитор у зобов'язанні за укладеним договором має право вимагати погашення заборгованості за наданим кредитом.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати кредиту, яка підтверджується відповідними розрахунками, наявними в матеріалах справи.
Перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем загального залишку заборгованості за наданим відповідачу кредитом (тілом кредиту, комісією та відсотками), який відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору.
Таким чином, позивач належним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого вимагає стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом в загальному розмірі 19 796,00 грн.
За таких обставин суд вважає, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними, у зв'язку з чим позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи міститься: копія договору про надання правової допомоги №0103 від 01.03.2024; витяг із замовлення № 3 від 10.07.2024 до договору про надання правової допомоги №0103 від 01.03.2024, згідно якого загальна вартість наданої правової допомоги складає 5 000,00 грн.; копія ордеру серії ВС № 1266140 від 01.03.2024; детальний опис надання послуг від 31.07.2024 за договором про надання правової допомоги №0103 від 01.03.2024.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Так, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, а також виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн правової допомоги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву адвоката Усенка Михайла Ігоровича, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором №101350862 від 26.01.2024 у розмірі 19 796 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» судовий збір у розмірі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складене 14.01.2025.
Суддя О. Б. Кокошко