Справа № 333/387/25
Провадження № 1-кс/333/404/25
Іменем України
21 січня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відео конференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До суду 20.01.2024 року надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення. Посилається на таке. 19.12.2024 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Мелітополі було розглянуто його звернення щодо неправомірних дій працівника СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 . У даному повідомленні він просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань окремо постатейно за ст. 353, ч. 2 ст. 374 КК України і розпочати досудове розслідування відносно працівника СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 . Але на час його звернення до суду зі даною скаргою його повідомлення про вчинений злочин керівником Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі згідно з вимогами ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудового розслідування невнесене. Посилаючись на зазначене, просить зобов'язати керівника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення ОСОБА_3 про вчинений працівником СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 злочин окремо, постатейно за ст. 353, ч. 2 ст. 374 КК України, розпочати досудове розслідування та допитати його в якості потерпілого.
Особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, пояснив, що працівник СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 приходе до нього у СІЗО без службового посвідчення, без форми поліцейського, з людьми, які не є процесуальними особами, та чине на нього тиск, вимагаючи його зізнатися у тому, що він не вчиняв.
Представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі, відмовити в задоволенні скарги, оскільки заява останнього розглянута у встановленому порядку, а викладені в ній факти не містять відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Також представником Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, були надані суду копії звернення ОСОБА_3 та матеріали щодо його розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, тому з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що 12.11.2024 року ОСОБА_3 звернувся до керівника Офісу Генерального прокурора з повідомленням про вчинення злочину, передбаченого ст. ст. 353, 374 КК України, працівником СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , а саме системне порушення посадовою особою його прав, чим йому спричинено матеріальну та моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.
Листом за вих. № 31/2-р від 02.12.2024 року Запорізькою обласною прокуратурою направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, за належністю для розгляду в межах компетенції звернення ОСОБА_3 від 12.11.2024 року, яке надійшло з Офісу Генерального прокурора щодо можливих протиправних дій окремих посадових осіб СУ ГУНП в Запорізькій області, а також з інших питань.
Листом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі за вих. № 13176зкп/мл-2024/17-02-11980/24 від 26.12.2024 року, отриманий ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» 31.12.2024 року, ОСОБА_3 повідомлено, що його звернення розглянуто, розглянуте звернення, відповідно до викладених у ньому відомостей не містить об'єктивних даних, які би свідчили про вчинення будь-якого кримінального правопорушення з боку працівника СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , може бути пов'язане з незгодою заявника з прийнятими процесуальними рішеннями та здійснюваною діяльністю щодо його кримінального переслідування, підстави і порядок оскарження яких заявнику неодноразово роз'яснювались, з огляду на викладене підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненням ОСОБА_3 відсутні.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою.
Положеннями частини першої ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року, норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «… положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік, визначений ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
При цьому, слідчий суддя керується змістом права на доступ до правосуддя та ефективний судовий захист, бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України», де «Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення… Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».
За змістом заяви ОСОБА_3 вбачається, що заявник не зазначає будь-яких фактичних даних, які б свідчили про наявність складу кримінального правопорушення. Ця заява не містить достатніх даних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та не відповідає в повній мірі вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, отже відсутні правові підстави для внесення вищезгаданих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Керуючись статтями 2, 110, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1