Справа №706/545/24
1-кп/705/592/25 ВИРОК
20.01.2025 м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320000652 від 27.04.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пеніжкове Христинівського району Черкаської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
ОСОБА_4 , будучи визнаним винним постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 27.07.2022 у справі № 706/608/22 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 31.10.2022 у справі № 706/810/22 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 29.02.2024 у справі № 706/216/24 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомлений з ними, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, систематично вчиняв дії щодо їх умисного невиконання, а саме: 06.04.2024 та 27.04.2024 керував транспортними засобами без посвідчення водія та був зупинений працівниками СРПП відділу поліцейської діяльності № 3 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області за порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що складено відповідні протоколи.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку, визнав повністю. Показав, що дійсно наразі він позбавлений права керування транспортними засобами за рішенням суду. Він знав, що стосовно нього судом були винесені постанови про позбавлення його права керування, у тому числі в 2024 році. Однак незважаючи на це, він керував транспортними засобами, без посвідчення водія, оскільки це йому треба було у власних цілях. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Покази обвинуваченого є послідовними й логічними, відповідають фактичним обставинам справи, тому не викликають у суду сумніву.
Оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою вину за ч. 1 ст. 382 КК України та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлена правильність розуміння ним змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз'яснивши їм положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, що характеризують особу обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими частиною третьою статті 349 КПК України.
Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тому засуджує його за ч. 1 ст. 382 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, тимчасово не працевлаштований, осіб на утриманні не має, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування і судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався, з урахуванням обставин вчиненого злочину та особи винного суд не вбачає підстав для застосування такого заходу на період до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним у порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1