712/31/25
1-кс/712/104/25
22 січня 2025 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача Сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024255330000974,
06 січня 2025 року ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною скаргою.
В обгрунтування заявлених в скарзі вимог зазначає, що 31 серпня 2024 року дізнавачем Сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12024255330000974.
Не погоджуючись з оскарженою постановою, скаржник звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною скаргою.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 та представник скаржника - адвокат ОСОБА_5 не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, звернулись до слідчого судді з заявою про розгляд скарги без їх участі, заявлені в скарзі вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених в ній підстав.
В судове засідання дізнавач Сектору дізнання Черкаського районного управління поліції ГКНП В Черкаській області ОСОБА_4 на з'явилась, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, звернулась до слідчого судді з заявою про розгляд скарги без її участі, надала слідчому судді матеріали кримінального провадження №12024255330000974 для їх дослідження безпосередньо, згідно ст. 23 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № №12024255330000974, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.
31 серпня 2024 року дізнавачем Сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12024255330000974 на підставі п.2) ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.6 ст.284 КПК України, копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Копію оскарженої постанови було отримано скаржником 30 грудня 2024 року разом з супровідним листом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 23 грудня 2024 року (212965) за вих. № 98282-2024
Враховуючи викладене, строк звернення до слідчого судді зі скаргою на постанову дізнавача Сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024255330000974 скаржником не пропущений.
Згідно п.5) ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
31 серпня 2024 року дізнавачем Сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12024255330000974 на підставі п.2) ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних проваджень, у п. 259 рішення у справі «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки, як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь - який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, в постанові про закриття кримінального провадження дізнавач зобов'язаний обґрунтувати свої доводи доказами, які отримані ним безпосередньо під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Підставою звернення скаржника зі скаргою до слідчого судді на вищевказану постанову є не проведення дізнавачем всіх необхідних слідчих, процесуальних дій.
Відповідно до ст. 23 КПК України, слідчий суддя досліджує докази безпосередньо.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до вказаного реєстру 31 липня 2024 року за №12024255330000974 за фабулою: «До Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 липня 2024 року у справі № 712/8887/24 за зверненням ОСОБА_3 щодо внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового слідства по факту вчинення самоправних дій 13.05.2024 р. за адресою: м. Черкаси, вул. Молоткова, 9 та демонтажу огорожі (ЄО-42116 від 30.07.2024, 27905 від 25.05.2024, 30252 від 05.06.2024)» - правова кваліфікація - ст.356 КК України.
31 серпня 2024 року дізнавачем Сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12024255330000974 на підставі п.2) ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч.3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
місце і час прийняття постанови;
прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
зміст прийнятого процесуального рішення;
місце та час (строки) його виконання.
особу, якій належить виконати постанову;
можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до вимог ст.110 КПК України, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Разом з тим, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, дізнавач в оскарженій постанові про закриття кримінального провадження не зазначив, які саме слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії проведено ним у кримінальному провадженні №12024255330000974.
Згідно з п. 4) ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора та, у встановлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
В оскарженій постанові дізнавач обмежився лише висновком про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Постанова дізнавача не містить відповідей на всі поставлені заявником питання, оцінки доказів, отриманих в ході досудового розслідування; будь-яких відомостей про обставини кримінального правопорушення, висновку чи обґрунтування, за яких дізнавач не здійснив всього можливого обсягу слідчих, процесуальних дій для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а також прийняв рішення про закриття кримінального провадження останнім в оскарженій постанові не наведено.
При цьому закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин провадження. Дізнавач зобов'язаний вжити всі передбачені законом заходи, для забезпечення повного та ефективного розслідування кримінального провадження.
Дізнавач при прийнятті оскарженої постанови від 31 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження належним чином не виконав вимоги КПК України, доказів в обґрунтування мотивів прийняття такого рішення не навів. Дізнавачем в оскарженій постанові не наведено даних щодо вчинення всього обсягу необхідних слідчих, процесуальних дій для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, що є істотним порушенням та безпосередньо впливає на законність прийнятого дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024255330000974 проведене з порушенням вимог ст.9 КПК України, оскаржена постанова дізнавача Сектору дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження є необґрунтованою; в ході досудового розслідування кримінального провадження № 1202425533000974 дізнавачем не виконані всі необхідні процесуальні дії, а тому прийняте дізнавачем Сектору дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 31 серпня 2024 року рішення про закриття кримінального провадження № 120242553300007974 від 31 липня 2024 року є передчасним.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначив, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Враховуючи важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов'язаних з вчиненням кримінального правопорушення, ухвали слідчих суддів, за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, мають містити відповіді на всі доводи скаржника, які зумовили звернення до слідчого судді.
Суди з метою забезпечення єдності судової практики, зокрема, в частині її відповідності міжнародним стандартам, здійснюючи правосуддя, поряд з нормами національного законодавства мають застосовувати і норми Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Оскільки у Конвенції є низка характерних особливостей, її положення мають загальний характер, а права людини здебільшого констатуються у ній в абстрактній, оціночній формі, правильне розуміння її норм розкривається у рішеннях ЄСПЛ, які містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акту, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав.
Як наголошено у п. 25 Висновку № 9 (2006) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо ролі національних суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародного та європейського права: «національні суди є відповідальними за застосування європейського права. Від них у багатьох випадках вимагається його пряме застосування. Від них також вимагається тлумачення національного права у відповідності з європейськими стандартами. Відтак, для реалізації ефективного захисту гарантованих прав і свобод громадян та уникнення у подальшому порушень Конвенції, існують всі підстави для застосування у судовій практиці національних судів (їх рішеннях) правових позицій (практики) ЄСПЛ у контексті законодавства України та Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Бєлоусов проти України» зазначив: «мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю». («Алєксахін проти України», п.55)
Відповідно до ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 23, 84, 92, 93, 110, 284, 303, 304, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача Сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024255330000974 - задовольнити.
Постанову дізнавача Сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 31 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024255330000974 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1