Справа № 305/2257/23
Номер провадження № 1-в/305/6/25
22.01.2025 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів подання провідного інспектора Тячівського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_5 від 13 грудня 2024 року про звільнення від покарання засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Терново, Тячівського району, Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з вищою освітою, не одруженого, громадянина України, настоятеля храму,
Провідний інспектор Тячівського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_5 звернулася в суд з поданням про звільнення від покарання ОСОБА_4 , який був засуджений 24.11.2023 Рахівським районним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 436-1 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України суд ухвалив звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного за цим вироком, якщо він протягом одного року іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, що передбачені ст.76 КК України.
З подання вбачається, що ОСОБА_4 протягом іспитового строку повторно до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, нових кримінальних правопорушень не скоював,за місцем проживання характеризується позитивно, виконував покладені на нього судом обов'язки - з'являвся для реєстрації та не змінював місця проживання, підстав для направлення подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 не було, отже його слід звільнити від призначеного вироком Рахівського районного суду від 24.11.2023 покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Прокурор ОСОБА_3 вважає, що у задоволенні подання слід відмовити, оскільки після засудження ОСОБА_4 відносно нього було направлено до суду обвинувальний акт про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, тобто він вчинив інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для звільнення його від покарання немає.
ОСОБА_4 в судовому засіданні з вирішенням питання про звільнення його від покарання покладається на суд.
Представник Тячівського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, ОСОБА_5 у заяві від 13.12.2024 просила розгляд подання провести без їхньої участі.
Обговоривши подання та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити виходячи з такого.
Суд встановив, що Рахівським районним судом Закарпатської області ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 436-1 КК України та йому призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України суд ухвалив звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вказаний вирок набрав законної сили 10 грудня 2024 року та був направлений Тячівському РВ філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області для виконання.
Частина 3 статті 75 КК України передбачає, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Матеріали подання містять повідомлення УІАП ГУНП в Закарпатській області про те, що 16.05.2024 ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 197-1 КК України та 16.06.2024 року матеріали щодо нього направлено до суду з обвинувальним актом.
Частина 1 статті 78 КК України передбачає, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Зі змісту частини 3 статті 78 КК України слідує, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
З аналізу положень ст. 78 КК України слідує, що засуджений може бути звільнений від призначеного йому покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку при дотриманні наступних умов: закінчення іспитового строку; виконання засудженим покладених на нього обов'язків; не вчинення нових кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Рахівського районного суду перебуває кримінальне провадження №42023072160000061, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2023 за ч. 3 ст. 197-1 КК України, за фактом незаконної побудови у період з 2015 року по 16 серпня 2023 року капітальної споруди - двоповерхової будівлі з цокольним поверхом на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0450 га, яка є комунальною власністю Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.
Особливими ознаками триваючих кримінальних правопорушень є тривалість, яка полягає у тому, що кримінальне правопорушення може вчинятися протягом достатньо великого проміжку часу, та безперервність, яка характеризується відсутністю розривів, проміжків у вчиненні триваючого кримінального правопорушення.
У поняття час вчинення триваючого кримінального правопорушення має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого кримінального правопорушення.
Отже, триваюче кримінальне правопорушення - це кримінальне правопорушення, яке може безперервно вчинятися на стадії закінченого його складу протягом певного (достатньо великого) проміжку часу.
За загальним правилом початком кримінального правопорушення, у тому числі триваючого, є початок виконання об'єктивної сторони його складу.
Момент, з якого кримінальне правопорушення вважається закінченим, і момент фактичного припинення протиправних дій при триваючих кримінальних правопорушень не співпадають.
Закінчення триваючого кримінального правопорушення - це такий етап у вчиненні суспільно небезпечного діяння, починаючи з якого воно містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК.
Триваюче кримінальне правопорушення більше не вчиняється, коли воно припинено та перервано.
Припинення - це завершення триваючого злочинного діяння за волею винного, а переривання - з причин, що не залежали від його волі. Водночас, оскільки тривалість даних кримінальних правопорушень обумовлена в першу чергу тривалістю діяння, яке містить усі ознаки складу закінченого кримінального правопорушення, то припинення і переривання триваючих кримінальних правопорушень - це, в основному, форми завершення закінчених діянь.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК, полягає у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці полягає у веденні на такій ділянці без належного дозволу будівельних робіт, виконанні монтажних робіт по спорудженню певних будівель, споруд тощо.
З початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК, є закінченим і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.
За таких обставин, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, - це триваючий злочин. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.
Саме така правова позиція була висловлена Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду 09 вересня 2024 року у справі № 353/999/23, провадження № 51- 523 кмо 24.
Відповідно до ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 після проголошення вироку Рахівським районним судом 24.11.2023 вчиняв нове кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, а отже немає підстав для звільнення його від покарання, призначеного Рахівським районним судом 24.11.2023, тому клопотання є таким, що не підлягає до задоволення.
Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання провідного інспектора Тячівського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від призначеного Рахівським районним судом Закарпатської області покарання за вироком від 24.11.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1