21 січня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/1511/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
до Комунального підприємства ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "ЧЕРКАСИТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Черкаської міської ради
про стягнення 110855,34 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Бондаренко О.О.;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Драченко Т.О.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 09.12.2024 Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "ЧЕРКАСИТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Черкаської міської ради.
1.2. Змістом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 101960,64 грн боргу за надані послуги з передачі електричної енергії за грудень 2023 року за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.10.2023, 1888,78 грн 3% річних, 7005,92 грн інфляційних втрат.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав у встановлений строк зобов'язання з оплати за надані послуги з передачі електричної енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 101960,64 грн.
1.4. 12.12.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1511/24. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив об 11 год. 00 хв. 10.01.2025.
1.5. Ухвалу суду від 12.12.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, представнику позивача адвокату Бондаренко О.О. та відповідачу, яку 13.12.2024 доставлено до їх електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (а.с. 83-84).
1.6. 10.01.2025 у судовому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Бондаренко О.О. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.7. 10.01.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 16 год. 00 хв. 14.01.2025.
1.8. 13.01.2025 позивач подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що позивач на виконання договору надав відповідачу послугу з передачі електричної енергії. Заборгованість відповідача виникла у період грудень 2023 року, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31 грудня 2023 р. №ПРА-0001036 за грудень 2023 року на суму 470954,87 грн; актом коригування від 28 березня 2024 р. №ПРА_К-0002827 до акту приймання-передачі послуги від 31 грудня 2023 р. №ПРА-0001036 згідно з договором від 01.01.2019 №0075-02024 на суму 517497,11 грн. Відповідач виконав свої зобов'язання з оплати послуг з передачі електричної енергії за грудень 2023 частково. Станом на момент звернення до суду із позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 101960,64 грн. Позивач до пояснень надав копії платіжних інструкцій, відповідно до яких відповідач частково сплатив позивачу послугу за грудень 2023 у розмірі 415536,47 грн. Також, надав для огляду судом копію типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, який діє з 01.01.2024 (а.с. 103-106, 111-126, 127-135).
1.9. 14.01.2025 позивач подав до суду уточнення до додаткових пояснень стосовно заборгованості відповідача, у яких зазначив, що станом на 27.12.2023 у відповідача була переплата у розмірі 459627,22 грн. Згідно з актом приймання-передачі послуги від 31.12.2023 №ПРА-0001036 за грудень 2023 року заборгованість відповідача складала 470954,87 грн. 10.01.2024 відповідач сплатив позивачу 11327,65 грн за послугу за грудень 2023 року згідно з актом приймання-передачі послуги від 31.12.2023 №ПРА-0001036 за грудень 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією №56 від 10.01.2024.
У подальшому позивач здійснив коригування послуги з передачі електричної енергії, а саме: згідно з актами коригування: від 30.01.2024 №ПРА_К-0001100 до акту приймання-передачі послуги від 30.09.2023 було скориговано послугу за вересень 2023 року на суму 28463,93 грн; від 13.03.2024 №ПРА_К-0001669 до акту приймання-передачі послуги від 31.10.2023 було скориговано послугу за жовтень 2023 року на суму 18397,90 грн; від 21.03.2024 №ПРА_К-0002228 до акту приймання-передачі послуги від 30.11.2023 було скориговано послугу за листопад 2023 на суму 8556,57 грн та згідно з актом коригування від 31.12.2023 №ПРА_К-0002827 до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0001036 від 28.03.2024 було скориговано послугу за грудень 2023 року на суму 46542,24 грн.
Отже, у відповідача виник обов'язок щодо оплати скоригованих сум отриманої послуги за попередні періоди, зокрема і за грудень 2023 року в розмірі 101960,64 грн (а.с. 138-140, 144-161).
1.10. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.11. 14.01.2025 відповідач подав до суду заяву, у якій просив приєднати до матеріалів справи платіжну інструкцію від 13.01.2025 №116 на суму 101960,64 грн (а.с. 164-165, 167).
1.12. 14.01.2025 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Бондаренко О.О. та представник відповідача Бойко А.С.
1.13. Представник відповідача Бойко А.С. у судовому засіданні пояснив, що 13.01.2025 відповідач повністю сплатив позивачу основний борг у розмірі 101960,64 грн, просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, не заперечив проти врегулювання спору між сторонами мирним шляхом.
1.14. Представник позивача адвокат Бондаренко О.О. у судовому засіданні не заперечила проти закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 101960,64 грн, підтримала позов в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
1.15. 14.01.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 12 год. 30 хв. 21.01.2025.
1.16. 21.01.2025 у судовому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Бондаренко О.О. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.17. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.18. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.19. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.20. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.21. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.22. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.23. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.24. Суд не визнав явку учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою.
1.25. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.
1.26. Представник позивача адвокат Бондаренко О.О. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
1.27. 21.01.2025 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.
1.28. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1511/24.
Вислухавши пояснення учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Обставини, які зумовлюють підстави для закриття провадження у справі.
2.1. 13.01.2025 після подання позивачем позовної заяви до суду відповідач сплатив позивачу 101960,64 грн основного боргу за надану послугу з передачі електричної енергії за грудень 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією 13.01.2025 №116 (а.с. 167).
2.2. Спір щодо сплати 101960,64 грн основного боргу за надану послугу з передачі електричної енергії між сторонами відсутній.
2.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
2.4. Враховуючи відсутність між сторонами спору за вимогою позивача до відповідача про стягнення 101960,64 грн основного боргу за надану послугу з передачі електричної енергії, суд дійшов висновку у цій частині позовних вимог закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
3. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
3.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
3.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлену електроенергію за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0075-02024 за грудень 2023 року.
3.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
3.4. Предметом доказування у справі є обставини виникнення майнового грошового зобов'язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії; розмір невиконаного грошового зобов'язання; строк виконання грошового зобов'язання, період прострочення виконання грошового зобов'язання, за який позивач нарахував 3% річних, інфляційні втрати, порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
4.1.1. 01.01.2019 Державне підприємство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (оператор системи передачі) та Комунальне підприємство теплових мереж "ЧЕРКАСИТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Черкаської міської ради (користувач) уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0075-02024, згідно з пунктом 1.1 якого оператор системи передачі (ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (а.с. 35-40).
4.1.2. Під час дії договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0075-02024 сторони уклали 4 (чотири) додаткові угоди:
-№1 від 01.01.2019,у якій сторони домовились в термін до 01.04.2019 укласти додаток до договору "Перелік точок комерційного обліку користувача" на підставі інформації, яка надається користувачем; переукласти договір у разі внесення змін до нормативно-правових актів протягом 1 місяця від дати запровадження таких змін в нормативно-правових актах (а.с. 41);
-№2 від 17.09.2021 та №3 від 21.12.2022, у яких сторони домовились укласти договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0075-02024 у новій редакції (а.с. 42-46, 47-54);
Відповідно до істотних умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії у редакції від 21.12.2022 сторони домовилися:
п. 5.2 - користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця;
п. 5.5 - користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі-Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно);
п. 8.3 - користувач зобов'язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором;
п. 9.1 - планові обсяги послуги користувач зобов'язаний надавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
- №4 від 13.11.2023, у якій сторони домовились припинити дію договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0075-02024 та укласти договір шляхом приєднання користувача до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого наказом НЕК "УКРЕНЕРГО" від 03.10.2023 №549 та розміщеного на сайті НЕК "УКРЕНЕРГО" (а.с. 56-57).
4.1.3. На виконання договору 09.01.2024 позивач та 11.01.2024 відповідач склали та підписали акт приймання-передачі послуги від 31.12.2023 №ПРА-0001036 за грудень 2023 року, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв послугу з передачі електричної енергії у обсязі 809,034 МВт/год. на суму 470954,87 грн (а.с. 58-59).
4.1.4. 28.03.2024 позивач склав та підписав акт коригування №ПРА_К-0002827 від 28.03.2024 до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0001036 від 31.12.2023 згідно з договором від 01.01.2019 №0075-02024, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв послугу з передачі електричної енергії у фактичному обсязі 888,987 МВт/год. на суму 517497,11 грн (а.с. 60).
4.1.5. 28.03.2024 позивач надіслав відповідачу вказаний акт коригування, у підтвердження чого позивач надав витяг із програми АСКОД (а.с. 61-68).
4.1.6. 29.03.2024 акт коригування від 28.03.2024 підписав відповідач.
4.1.7. На виконання договору позивач виставив відповідачу рахунки за послугу з передачі електричної енергії за грудень 2023 року: №0075-02024 28/11/2023 від 28.11.2023 на суму 61007,93 грн, №0075-02024 05/12/2023 від 05.12.2023 на суму 61007,93 грн, №0003308/0075-02024 від 11.12.2023 на суму 61007,93 грн, №0004173/0075-02024 від 15.12.2023 на суму 61007,93 грн, №0004579/0075-02024 від 20.12.2023 на суму 61007,93 грн, №0004991/0075-02024 від 09.01.2024 на суму 11327,65 грн.
4.1.8. Відповідач частково сплатив позивачу за надану послугу з передачі електричної енергії у розмірі 415913,30 грн, зокрема за листопад 2023 року на суму 99546,00 грн та за грудень 2023 року на суму 316367,30 грн, що підтверджується поданими позивачем платіжними дорученнями від 13.11.2023 №3119 на суму 33182,00 грн, від 16.11.2023 №3154 на суму 33182,00 грн, від 22.11.2023 на суму 33182,00 грн, від 29.11.2023 на суму 61007,93 грн, від 06.12.2023 на суму 61007,93 грн, від 14.12.2023 на суму 61007,93 грн, від 15.12.2023 на суму 61007,93 грн, від 22.12.2023 на суму 61007,93 грн, від 10.01.2024 №56 на суму 11327,65 грн. (а.с. 127-135).
4.1.9. Сторони здійснили коригування вартості послуги з передачі електричної енергії, зокрема згідно з актами коригування: від 30.01.2024 №ПРА_К-0001100 до акту приймання-передачі послуги від 30.09.2023 було скориговано послугу за вересень 2023 року на суму 28463,93 грн; від 13.03.2024 №ПРА_К-0001669 до акту приймання-передачі послуги від 31.10.2023 було скориговано послугу за жовтень 2023 року на суму 18397,90 грн; від 21.03.2024 №ПРА_К-0002228 до акту приймання-передачі послуги від 30.11.2023 було скориговано послугу за листопад 2023 на суму 8556,57 грн та згідно з актом коригування від 31.12.2023 №ПРА_К-0002827 до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0001036 від 28.03.2024 було скориговано послугу за грудень 2023 року на суму 46542,24 грн. (а.с. 144-161).
4.1.10. За розрахунком позивача за період з 16.04.2024 до 27.11.2024 розмір 3% річних становить 1888,78 грн (101960,64 (сума боргу) x 3 % x 226 днів прострочення : 366 : 100) та розмір інфляційних втрат за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 становить 7005,92 грн (101960,64 (сума боргу) x 1.06871198 - 101960,64) (а.с. 76).
4.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
4.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
4.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
4.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
4.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
4.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
4.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
4.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
5.5.1. між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії;
5.5.2. на підставі укладеного сторонами договору у позивача виник обов'язок надати відповідачу послуги з передачі електричної енергії;
5.5.3. позивач виконав свій обов'язок та надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії;
5.5.4. на підставі укладеного сторонами договору у відповідача виник у обов'язок сплатити позивачу за надані послуги з передачі електричної енергії;
5.5.5. відповідач виконав свій обов'язок частково та за надані послуги з передачі електричної енергії сплатив позивачу 415913,30 грн;
5.5.6. станом на 27.12.2023 у відповідача за надані послуги з передачі електричної енергії була переплата у розмірі 459627,22 грн;
5.5.7. сторони здійснили коригування вартості послуги з передачі електричної енергії за вересень 2023 року на суму 28463,93 грн, за жовтень 2023 року на суму 18397,90 грн, за листопад 2023 на суму 8556,57 грн та за грудень 2023 року на суму 46542,24 грн;
5.5.8. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача з урахуванням скоригованої вартості послуги з передачі електричної енергії становив 101960,64 грн;
5.5.9. строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуги з передачі електричної енергії з урахуванням скоригованої вартості послуги з передачі електричної енергії закінчився 15.04.2024;
5.5.10. прострочення виконання зобов'язання з оплати послуги з надання передачі електричної енергії розпочалося 16.04.2024.
5.5.11. 13.01.2025 відповідач виконав грошове зобов'язання та сплатив позивачу 101960,64 грн боргу за надані послуги з передачі електричної енергії.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
6.1. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
6.2. Частиною 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
6.3. Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
6.4. Відповідно до частини 1 статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов'язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачам.
6.5. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону (частина 2 статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії").
6.6. Відповідно до частини 3 статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку. Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку.
6.7. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників (частина 4 статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії").
6.8. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
6.9. Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
6.10. Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
6.11. Дослідивши зміст та характер зобов'язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання.
6.12. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
6.13. Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
6.14. Частиною 2 статті 46 Закону України ?Про ринок електричної енергії?? передбачено, що оператор системи розподілу має право своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії.
6.15. Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
6.16. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частина 2 статті 901 Цивільного кодексу України).
6.17. Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
6.18. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
6.19. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.20. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.21. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
6.22. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
6.23. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
6.24. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.25. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
6.26. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
6.27. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
6.28. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.29. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
7.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
7.2. Причиною спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати за надані послуги з передачі електричної енергії у строк, встановлений договором.
7.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання.
7.4. На підставі укладеного сторонами договору у позивача виник обов'язок надати відповідачу послуги з передачі електричної енергії.
7.5. Умови договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.
7.6. Позивач виконав свій обов'язок та надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії.
7.7. Оператор системи розподілу має право своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії.
7.8. На підставі укладеного сторонами договору у відповідача виник у обов'язок сплатити позивачу за надані послуги з передачі електричної енергії за грудень 2023 року.
7.9. Відповідач виконав свій обов'язок частково та за надані послуги з передачі електричної енергії сплатив позивачу 415913,30 грн.
7.10. Станом на 27.12.2023 у відповідача за надані послуги з передачі електричної енергії була переплата у розмірі 459627,22 грн.
7.11. Сторони здійснили коригування вартості послуги з передачі електричної енергії за вересень 2023 року на суму 28463,93 грн, за жовтень 2023 року на суму 18397,90 грн, за листопад 2023 на суму 8556,57 грн та за грудень 2023 року на суму 46542,24 грн.
7.12. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача з урахуванням скоригованої вартості послуги з передачі електричної енергії становив 101960,64 грн.
7.13. Відповідно до пункту 5.5 договору про надання послуг з передачі електричної енергії оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
7.14. 28.03.2024 позивач надіслав відповідачу акт коригування обсягів та вартості послуг до акта приймання-передачі, який 29.03.2024 підписав відповідач.
7.15. Строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуги з передачі електричної енергії з урахуванням скоригованої вартості послуги з передачі електричної енергії закінчився 15.04.2024.
7.16. Прострочення виконання зобов'язання з оплати послуги з надання передачі електричної енергії розпочалося 16.04.2024.
7.17. 13.01.2025 відповідач виконав грошове зобов'язання та сплатив позивачу 101960,64 грн боргу за надані послуги з передачі електричної енергії.
7.18. Договір є обов'язковий для виконання сторонами.
7.19. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
7.20. За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
7.21. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
7.22. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
7.23. Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі розпочався з 16.04.2024.
7.24. За розрахунком позивача за період з 16.04.2024 до 27.11.2024 розмір 3% річних становить 1888,78 грн (101960,64 (сума боргу) x 3 % x 226 днів прострочення : 366 : 100) та розмір інфляційних втрат за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 становить 7005,92 грн (101960,64 (сума боргу) x 1.06871198 - 101960,64) (а.с. 76).
7.25. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
7.26. Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання у строк, встановлений договором, порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні та надає право вимагати сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
7.27. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 7005,92 грн інфляційних втрат за період з 01.05.2024 по 31.10.2024, 1888,78 грн 3% річних за період з 16.04.2024 до 27.11.2024 суд визнає обґрунтованим, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
8. Розподіл судових витрат.
8.1. У позові позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
8.2. За подання позовної заяви, враховуючи коефіцієнт 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн на підставі платіжної інструкції №АУ-8688 від 05.12.2024 (а. с. 7).
8.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8.1. Оскільки позов суд задовольнив повністю судовий збір, сплачений позивачем за подання, позову суд покладає на відповідача у розмірі 2422,40 грн з урахуванням мінімального розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позову майнового характеру відповідно до норми підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 14, 129, 130, 231 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі в частині стягнення 101960,64 грн боргу закрити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "ЧЕРКАСИТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 02082522, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 62) на користь Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (ідентифікаційний код 00100227, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25) 1888,78 грн (тисячу вісімсот вісімдесят вісім гривень 78 копійок) 3% річних, 7005,92 грн (сім тисяч п'ять гривень 92 копійок) інфляційних втрат, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 21.01.2025.
Суддя А.І. Гладун