про залишення позовної заяви без розгляду
15 січня 2025 року м. Тернопіль Справа № 921/380/24
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
розглянув матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Варвуса Леоніда Вікторовича, АДРЕСА_1
до відповідача "FARVEG - TRANS" S.R.L. (adresa juridica: mun. Chisinau, str. I. Creanga, 11A; mun. Chisinau, str. Primaverii 11/ Товариства з обмеженою відповідальністю "FARVEG - TRANS" (Республіка Молдова, юридична адреса: м. Кишинів, вул. І.Крянге, 11А; офіційна адреса: м. Кишинів, вул. Примаверії 11, реєстраційний номер 1003600001368)
про стягнення заборгованості в сумі 858,20 доларів США, що еквівалентно 34 739,94 грн.
представники сторін не прибули.
До Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Варвуса Леоніда Вікторовича до "FARVEG - TRANS" S.R.L. про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, Підприємець посилається на невиконання його контрагентом умов договору №66/22т-UA від 03.06.2022 в частині сплати коштів за надані транспортні перевезення, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.
Ухвалою від 24.06.2024 судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 15.01.2025, окрім того, п.5 даної ухвали зобов'язано позивача в строк до 05 серпня 2024 року надати через канцелярію Господарського суду Тернопільської області у чотирьох примірниках нотаріально завірені копії перекладу на державну мову Республіки Молдова: позовної заяви Фізичної особи - підприємця Варвуса Леоніда Вікторовича №б/н (вх. №420) від 04.06.2024, разом із всіма додатками; ухвали Господарського суду Тернопільської області про відкриття провадження у справі № 921/380/24 від 24.06.2024; клопотання про надання правової допомоги.
Дана ухвала суду була направлена на адресу позивача та вручена останньому 28.06.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тобто, приватний підприємець був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов'язки та строк їх виконання.
Однак, у встановлений судом строк та станом на 15.01.2025 позивач не виконав вимог, що викладені у пункті 5 ухвали від 24.06.2024, а його представник у судове засідання не прибув.
Через неявку учасників справи, технічна фіксація судового засідання не проводилася.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід залишити без розгляду з огляду на наступне.
За змістом статей 120 та 242 ГПК України, надсилання судом відповідних процесуальних документів юридичній особі - відповідачу здійснюється за адресою його місцезнаходження, яка вказується позивачем в позовній заяві.
В силу статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
З огляду на викладене, у даній справі, згідно з положеннями ГПК України відповідачу в порядку, передбаченому міжнародними договорами, мала б бути відправлена ухвала суду про відкриття провадження у справі.
При цьому варто зауважити, що в Україні існує усталена судова практика (зокрема постанова Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/5257/21), відповідно до якої судові документи можуть не відправлятися за кордон для вручення у разі, якщо іноземна юридична особа має представника на території України, призначеного відповідно до вимог ГПК України, або має офіційне представництво на території України.
Однак, із позовних матеріалів не вбачається, що відповідач має представників чи ним зареєстровані представництва на території України. Зазначене свідчить про необхідність відправлення "FARVEG - TRANS" S.R.L. судових документів за кордон.
В свою чергу, суд звертає увагу позивача на те, що відсутність формального повідомлення нерезидента про судовий розгляд спору за його участю створює ризики подальшого скасування рішення та може слугувати підставою для відмови у визнанні та примусовому виконанні таких рішень за кордоном.
До того ж, позовні матеріали не містять доказів того, що відповідач-нерезидент (його працівники) володіє українською мовою, якою складені як позовна заява в справі, так і ухвала суду, в тій мірі, яка може забезпечити можливість правильно та в повному обсязі зрозуміти зміст таких документів, з метою реалізації права на захист своїх інтересів. Відтак, учинені судом процесуальні дії, що викладені у пункті 5 ухвали від 24.06.2024 були спрямовані на належне повідомлення відповідача про розгляд справи в передбачений міжнародними договорами спосіб.
Однак, позивач не виконав вимог суду. Вказана бездіяльність позбавила суд можливості вчинити дії щодо вручення відповідачу як іноземній юридичній особі документів (ухвали, позовної заяви, тощо), що в свою чергу спричинило неможливість для відповідача у справі бути завчасно обізнаним та ознайомленим з позовними вимогами, їх підставами, документами та матеріалами справи, визначитися з правовою позицією по справі та підготувати відповідні аргументи і процесуальні документи на підтвердження своїх міркувань та заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
При цьому суд відзначає, що Підприємцем не наведено та не доведено поважних причин, які об'єктивно від нього не залежали, з урахуванням конкретних обставин справи, або які унеможливлювали чи істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій щодо належного виконання вимог ухвал суду. Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження вжиття відповідних заходів для належного виконання вимог суду, що є порушенням вимог статті 42 ГПК України, якою встановлено, зокрема обов'язок сторони щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконання процесуальних дій у встановлені законом або судом строки.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
З наведеного суд констатує, що невиконання заінтересованою особою, якою є позивач, обов'язку з перекладу документів позбавляє суд можливості забезпечити реалізацію основних засад господарського судочинства по відношенню до відповідача, який є нерезидентом, зокрема, повідомити останнього про розгляд судової справи. Зазначене є самостійною підставою для залишення позову без розгляду.
Окрім цього, суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Зокрема, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п.2 ч.1 ст.42 ГПК України). Крім того, за змістом ч.3 ст.196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Правовий аналіз змісту ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
При цьому слід зазначити, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
В свою чергу, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише, якщо від останнього надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Отже, правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України. Так, проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
З наведеного в сукупності, беручи до уваги, що саме приватний підприємець ініціював даний судовий процес, та зважаючи на імперативні норми, що викладені у ч. 4 ст. 226 ГПК України, суд приходить до висновку, що неявка позивача (його представника ) у підготовче засідання без зазначення причин для цього, слугує ще однією самостійною підставою для залишення позову без розгляду.
З огляду на п. п. 4 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" та приписи ст.130 ГПК України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Провадження у справі поновити.
2. Позов залишити без розгляду.
3. Копію ухвали суду надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення Фізичній особі - підприємцю Варвусу Леоніду Вікторовичу, АДРЕСА_1
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 22.01.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко