65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4921/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС"
про стягнення 1505906,79 грн
за участю представників:
від позивача - Жигадло І.
від відповідача - не прибули
До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС" про стягнення 1505906,79грн за договором постачання природного газу від 11.11.2021 № 3557-НГТ-23, з яких - 1097246,43грн основного боргу, 84039,26 грн 3% річних та 324621,10грн інфляційних.
Ухвалою від 07.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.12.2024.
Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження в електронному кабінеті 07.11.2024 після 17 години, що підтверджується довідкою.
Відповідач не надав відзиву у встановлений судом строк, в засідання не прибув.
Ухвалою від 04.12.2024 розгляд справи відкладено.
Ухвалою від 18.12.2024 підготовче провадження закрито, призначено розгляд справи по суті на 22.01.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач/Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС" (далі - Відповідач/Споживач) 11.11.2021 було укладено Договір постачання природного газу № 3557-НГТ-23 (далі- Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1).
Строк договору (п. 13.1) - з дати укладення і до 30.06.2024.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що споживач зобов'язується укласти договір про договірне списання з рахунків споживача, на який надходять кошти в оплату за послуги, для надання яких використано поставлений природний газ.
25.11.2022 між позивачем, відповідачем та ПАТ Акціонерний банк «Південний» укладено договір № 1 про договірне списання до договору банківського рахунку №ВА1/1569/0011498 від 16.02.2016.
В п. 2.1.1 договору узгоджено замовлений споживачем обсяг І газу (фіксований) по місяцям.
В розділі 4 договору зазначено ціну газу. Так, ціна для Обсягу І (фіксованого) в період з 01.06.2021 до 31.05.2022 включно становить 7583,89грн за 1000 куб м.
Згідно з п. 4.1.2.6 договору, ціна для обсягу ІІ на листопад 2021 року 36424,91гр за 1000 куб м.
В подальшому, сторонами укладались додаткові угоди до договору.
Так, матеріалами справи підтверджується, що 17.12.2021 укладено додаткову угоду № 2, 06.01.2022- додаткову угоду № 3, 10.01.2022- додаткову угоду № 4, 02.12.2022 - додаткову угоду № 5.
Додатковою угодою № 3 від 06.01.2022 доповнено розділ «Ціна природного газу» пунктом 4.1.2, відповідно до якого ціна газу за 1000 куб м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, для обсягу ІІ на січень 2022року становить 38198,78грн.
Додатковою угодою № 4 від 10.01.2022 викладено п. 5.1 договору «Порядок та умови проведення розрахунків» в наступній редакції: оплата здійснюється споживачем в наступному порядку: п. 5.1.1. оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до актів приймання-передачі, крім обсягу 1 (фіксованого), здійснюється в повному обсязі до 25 числа, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу,
п. 5.1.2 оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу обсягу 1 (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу,
п. 5.1.3 остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа включно місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого газу обсягу 1 (фіксованого).
5.1.4 у разі відсутності акту приймання-передачі фактична вартість переданого споживачу газу вираховується відповідно до п. 3.5.4 договору.
Додатковою угодою № 5 від 02.12.2022 сторони узгодили про призупинення постачання природного газу за договором через шість календарних днів (на 7 день) з дня підписання даної додаткової угоди.
Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірник акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.
На виконання умов договору Позивач передав Відповідачу в період з листопада 2021 року по квітень 2022 року природний газ на загальну суму 2006028,48грн, що підтверджується актами приймання-передачі:
Поставка листопада 2021 р. -
Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2021 р., обсяг переданого газу: 25,37100 тис.куб.м, вартістю: 192 410,80 грн (обсяг І).
Всього поставлено природного газу у листопаді 2021 р. - 192 410,80 грн.
Поставка грудня 2021 р.
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2021 р., обсяг переданого газу: 51,80100 тис.куб.м, вартістю: 392 852,94 грн (обсяг І);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2021 р., обсяг переданого газу: 2,60800 тис.куб.м, вартістю: 75 908,40 грн (обсяг І).
Всього поставлено природного газу у грудні 2021 р. - 468 761,34 грн.
Поставка січня 2022 р. -
Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2022 р., обсяг переданого газу: 59,83000 тис.куб.м, вартістю: 453 743,97 грн (обсяг І).
Всього поставлено природного газу у січні 2022 р. - 453 743,97 грн.
Поставка лютого 2022 р.
- Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2022 р., обсяг переданого газу: 47,09600 тис.куб.м, вартістю: 357 170,75 грн (обсяг І).
Всього поставлено природного газу у лютому 2022 р. - 357 170,75 грн.
Поставка березня 2022 р.
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2022 р. та коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25 квітня 2022 р., обсяг переданого газу: 47,74700 тис.куб.м, вартістю: 361 396,48 грн (обсяг І);
- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2022 р. та коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25 квітня 2022 р., обсяг переданого газу: 5,07000 тис.куб.м, вартістю: 172 106,14 грн (обсяг ІІ).
Всього поставлено природного газу у березні 2022 р. - 533 502,62 грн.
Поставка квітня 2022 р.
- Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,05800 тис.куб.м, вартістю: 439,00 грн (обсяг І).
Всього поставлено природного газу у квітні 2022 р. - 439,00 грн.
Згідно п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Всі вищезазначені акти приймання-передачі були підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов'язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.
Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 1097246,43грн основного боргу, детальний розрахунок якого викладено у додатку до цього позову.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 1097246,43 грн основного боргу підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи прострочення відповідачем оплати, позивач просить стягнути 84039,26грн 3% річних та 324621,10 грн інфляційних, нарахованих станом на 30.09.2024.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він здійснений правильно, тому позовні вимоги про стягнення 84039,26грн 3% річних та 324621,10 грн інфляційних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕЛІТКОМСЕРВІС" (код 33647853, м. Чорноморськ Одеської області, вул. Карла Маркса, 2Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код 42399676, м. Київ вул. Шолуденка, 1) 1505906,79 грн заборгованості та 18070,88грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 січня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова