65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"22" січня 2025 р. Справа № 916/147/25
Суддя Господарського суду Одеської області Щавинська Ю.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок, 3, код ЄДРПОУ 19199961) про видачу судового наказу до боржника Приватного підприємства "Гордон" (65074, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Академіка Філатова, будинок 60, код ЄДРПОУ 32642325)
Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№154/25 від 17.01.2025) про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства "Гордон" заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги в сумі 3 136,39 грн, а також 242,24 грн судового збору.
Заяву обґрунтовано невиконанням боржником умов договору про надання телекомунікаційних послуг № 525714 від 18.11.2004 в частині оплати наданих послуг у період з травня 2022 року по лютий 2023 року.
Частиною першою статті 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Пунктом 2 ч.3 ст. 150 ГПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.
Як встановлено судом, заява про видачу судового наказу підписана адвокатом Шевченко Д.С.
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому, адвокатом Шевченко Д.С. надано суду виключно свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5236 від 24.09.2021.
З урахуванням наведеного, суд зазначає про відсутність у матеріалах заяви про видачу судового наказу повноважень адвоката Шевченко Д.С. для представництва інтересів Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест".
Враховуючи наведене, суд зазначає про порушення заявником вимог п.2 ч.3 ст.150 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.3 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Враховуючи викладене, суд зауважує, що докази, додані до заяви про видачу судового наказу, зокрема договір, на підставі якого заявлено позовні вимоги, повинні бути подані державною (українською) мовою.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Пунктом 12 ч. 34 Закону України “Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Відповідно до статті 79 Закону України “Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із заявою про видачу судового наказу, заявником разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Між тим, надана заява про видачу судового наказу подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки заявником подано без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову договір №525714 від 18.11.2004 та додатки до нього.
Відтак, суд зазначає про невідповідність поданої заяви про видачу судового наказу також вимогам п.3 ч.3 ст.150 ГПК України.
Враховуючи, що матеріали заяви про видачу судового наказу не містять належних доказів наявності у Шевченко Д.С. права на представництво заявника, в тому числі права підпису, з урахуванням також того, що заявником в обґрунтування заявлених вимог надано суду договір на іноземній мові без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову, суд, керуючись нормами п.1 ч.1 ст. 152 ГПК, дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Між цим, суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч.1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 147-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" про видачу судового наказу (вх.№154/25 від 17.01.2025) відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у 10-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Ю.М. Щавинська