79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
21.01.2025 Справа № 914/2462/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін
справу № 914/2462/24
за позовом Акціонерного товариства “Ідея Банк», м. Львів
до відповідача: ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення 328 320, 57 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 328 320, 57 грн за невиконання умов кредитного договору № КБ03.00401.010197839 від 07.06.2023.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 11.11.2024 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали в його електронний кабінет.
Відповідачу копія ухвали скеровувалась на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також співпадає з відомостями, відображеними в Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно адреси реєстрації фізичної особи.
Ухвалу суду відповідач отримав 03.12.2024.
Сторони є належним чином повідомлені про розгляд цієї справи.
Аргументи сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.06.2023 сторони у справі уклали кредитний договір № КБ03.00401.010197839 про надання кредиту для поповнення обігових коштів, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти на суму 299 999, 00 грн. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту не виконав повністю, станом на 30.08.2024 заборгованість становить 328 320, 57 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
07 червня 2023 року Акціонерне товариство “Ідея Банк» (у тексті договору - Кредитор) та ФОП Югай Олег Львович (у тексті договору - Позичальник) уклали кредитний договір № КБ03.00401.010197839 (далі - договір), відповідно до пунктів 1.1 та 2.1. якого Кредитор надає Позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Розмір кредиту - 299 999, 00 грн, ціль кредиту - поповнення обігових коштів, процентна ставка - фіксована 0,01%, комісія за видачу кредитних коштів - 1,1% від суми кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2,9% від суми кредиту, термін повернення кредиту - по 07.06.2026 включно.
Пунктами 3.1-3.3 договору встановлено, що комісія за видачу кредитних коштів утримується банком з суми кредиту у день видачі кредитних коштів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується Позичальником щомісячно у терміни та в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в Додатку № 1 до даного Договору. Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту. Проценти нараховуються два рази на місяць за методом факт/факт. Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом.
Додатком № 1 до договору є графік щомісячних платежів за кредитним договором.
ФОП Югай Олег Львович отримав кредит на суму 299 999, 00 грн (у цю суму враховано комісію за видачу кредитних коштів - 3 264, 08 грн), що підтверджено меморіальними ордерами від 07.06.2023.
Відповідач сплатив позивачу 102 210, 22 грн.
Банк 17.07.2024 надіслав відповідачу вимогу від 09.07.2024 про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк.
Проте доказів повернення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.
Тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 328 320, 57 грн заборгованості.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Акціонерне товариство “Ідея Банк» та ФОП Югай Олег Львович 07.06.2023 уклали кредитний договір № КБ03.00401.010197839.
Позивач перерахував відповідачу 299 999, 00 грн, з яких 3 264, 08 грн зараховано в погашення комісії за видачу кредиту.
Відповідач оплатив загалом позивачу 102 210, 22 грн, з яких 14, 00 грн зараховано в рахунок погашення суми процентів, 52 199, 82 грн в рахунок погашення плати за обслуговування та 49 996, 40 грн в рахунок тіла кредиту. Остання оплата проведена відповідачем 25.01.2024.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5.2.5 договору АТ "Ідея Банк" має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також у разі невиконання грошових зобов'язань.
Відповідач не виконав обов'язку щодо повернення кредиту. Отже, позивач мав право вимагати дострокового повернення всієї позики та сплати процентів.
Банк 17.07.2024 надіслав відповідачу вимогу про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк.
Доказів повернення відповідачем заборгованості немає у матеріалах справи.
Перевіривши розрахунок позивача, суд погоджується з визначеними сумами: до стягнення підлягає 183 337, 31 грн строкового основного боргу, 66 665, 29 грн простроченого основного боргу, 1, 57 грн - прострочені проценти, 16, 67 грн - строкові проценти, 8 699, 97 грн - строкова плата за обслуговування кредиту, 69 599, 76 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту.
Крім того, суд встановив, що кредит відповідач брала як фізична особа-підприємець, проте такий 06.02.2024 припинив свою підприємницьку діяльність. Тому заявлені позовні вимоги підлягають стягненню з фізичної особи.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Югай Олега Львовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, місто Львів, вулиця Валова, будинок 11; ідентифікаційний код 19390819) 328 320, 57 грн заборгованості та 4 924, 81 грн на відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Никон О.З. з 09.01.2025 по 20.01.2025, рішення ухвалено 21.01.2025.
Суддя Никон О.З.