ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.01.2025Справа № 910/11098/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до Фізичної особи-підприємця Бататіна Олександра Юрійовича
про стягнення 282 603,60 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бататіна Олександра Юрійовича (далі - відповідач, Підприємець) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 282 603,60 грн., з яких: 75 000,00 грн. - основний борг за договором про надання кредиту від 11.09.2023 року № 471708-КС-003, 205 538,20 грн. - проценти за користування кредитом, 2 065,40 грн. - комісія.
Крім того, у позовній заяві Товариство зазначило, що попередній (орієнтовний) розмір витрат останнього на оплату професійної правничої допомоги у даній справі становить 5 000,00 грн.
Ухвалою від 13.09.2023 року господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву Товариства до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/11098/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Підприємця від 24.09.2024 року на позовну заяву, в якому останній, зокрема, заперечив проти стягнення з нього заявленої Товариством суми витрат на оплату професійної правничої допомоги з огляду на відсутність доказів на підтвердження розміру таких витрат. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що позовна заява Товариства була підписана його представником, який діяв у порядку самопредставництва.
30.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача на відзив, у якій останній підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Крім того, до цієї заяви по суті справи Товариство долучило копії укладеного 25.11.2022 року між ним та Адвокатським об'єднанням "Правовий Баланс" (далі - Об'єднання) договору про надання правової (правничої) допомоги, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.09.2024 року № Р-00000159-26-09/24 на суму 5 000,00 грн., виставленого Об'єднанням позивачу рахунку-фактури від 26.09.2024 року № Р-00000159 на оплату послуг правової допомоги з підготовки відповіді на відзив у справі № 910/11098/24 на суму 5 000,00 грн., платіжної інструкції від 26.09.2024 року № 2912 на оплату Товариством означених послуг а також свідоцтва від 31.08.2017 року серії ТР-000217 про право на заняття Глуховецьким Олександром Степановичем адвокатською діяльністю
04.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Підприємця від 03.10.2024 року на відповідь на відзив.
Рішенням від 16.12.2024 року в справі № 910/11098/24 господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Товариства та стягнув з Підприємця на користь позивача 75 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 205 538,20 грн. заборгованості за процентами, 2 065,40 грн. заборгованості за комісією та 3 391,24 грн. витрат по сплаті судового збору.
18.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства від 17.12.2024 року про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просило суд стягнути з Підприємця на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги у даній справі в розмірі 5 000,00 грн.
Розглянувши заяву від 17.12.2024 року про стягнення з відповідача на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Так, за умовами частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як було зазначено вище, згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позовній заяві, очікуваний розмір витрат позивача на правову допомогу в даній справі склав 5 000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію укладеного 25.11.2022 року між ним (клієнт) та Об'єднанням договору про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір), за умовами якого клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до пунктів 4.1-4.4 Договору правову допомогу, що надається Об'єднанням, клієнт оплачує в гривнях. Оплата за даним Договором здійснюється на підставі отриманих клієнтом рахунку (рахунків). При розрахунку вартості (ціни) правової допомоги - гонорару (винагороди), враховується час, витрачений Об'єднанням, його партнерами, адвокатами, помічниками адвоката та співробітниками. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Об'єднанням правової допомоги і її вартість (ціна) - гонорар (винагорода).
З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2024 року між клієнтом та Об'єднанням в особі Глуховецького О.С. було складено та підписано відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Р-00000159-26-09/24, за яким Об'єднання надало, а Товариство - прийняло послуги професійної правничої допомоги за Договором з підготовки відповіді на відзив у справі № 910/11098/24 на суму 5 000,00 грн. За змістом означеного акту сторони претензій одна до одної не мають.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач на підставі виставленого йому Об'єднанням рахунку-фактури від 26.09.2024 року № Р-00000159 оплатив надані за Договором послуги відповідно до платіжної інструкції від 26.09.2024 року № 2912 на суму 5 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Виходячи зі змісту означених положень, договір про надання правничої допомоги є достатнім самостійним документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
У той же час, судом взято до уваги, що адвокат Глуховецький Олександр Степанович не приймав участь у судових засіданнях, як представник позивача, зважаючи на розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 року).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.
Разом із тим, від Підприємця клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених позивачем у зв'язку із розглядом справи № 910/11098/24, не надходило, у той час як посилання відповідача на відсутність доказів на підтвердження розміру таких витрат визнаються судом необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними матеріалами справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката на суму 5 000,00 грн., відповідач не надав.
У той же час, із доданих до матеріалів справи документів вбачається, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. (які складають вартість послуг з підготовки відповіді на відзив у справі № 910/11098/24) є підтвердженими.
У пункті 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких віднесено витрати на оплату професійної правничої допомоги), покладаються на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем не подано обґрунтованого клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення судових витрат та не доведено суду належними та допустимим доказами обставин, які свідчать про наявність підстав для відмови у стягненні чи зменшення належного до стягнення розміру адвокатських витрат, та які безпосередньо вказані у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи), зважаючи на те, що фактично понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 5 000,00 грн. є підтвердженими, враховуючи задоволення рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2024 року позовних вимог Товариства, суд дійшов висновку про те, що обов'язок з відшкодування витрат у сумі 5 000,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" від 17.12.2024 року задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бататіна Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 22.01.2025 року.
Суддя В.С. Ломака