Єдиний унікальний номер 205/2286/22
1-кп/205/174/24
Справа №205/2286/22
Провадження № 1-кп/205/174/24
11 грудня 2024 року колегія суддів Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,-
У провадженні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року, обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 грудня 2024 року, включно.
В судовому засіданні, з посиланням на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
Вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 06 лютого 2025 року, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки України та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Таким чином, з огляду на покарання, яке може бути призначене ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, а також з урахуванням тієї обставини, що обвинувачений не має реєстрації в м.Дніпро, оскільки зареєстрований в м.Лиман Донецької області, суд дійшов висновку про наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те що він, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, в тому числі шляхом перетину кордону України в місцях, які не підконтрольні українській владі та вчиняти нові злочини.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги також інші фактори, такі як вік, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, оскільки він офіційно не працевлаштований, не одружений та дітей не має, а також його характеристики, що обумовлюють наявність ризиків того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати провадженню іншим чином.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м'який.
Суд вважає, що підстави для тримання обвинуваченого під вартою, не відпали, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до вимог ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176, 177, 178, 331 ч.3 КПК України, колегія суддів
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до двох місяців, а саме: до 06 лютого 2025 року, включно.
Копію ухвали направити начальнику Дніпровської установи виконання покарань №4.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
З оригіналом згідно: суддя -
секретар -