г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5281/24
Номер провадження 3/213/142/25
22 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хмельова С.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 194127 від 11.12.2024, ОСОБА_1 11 грудня 2024 року о 15:31 год. по вул. Недєліна, 49А в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом Маzda 6, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився. Фіксація здійснювалась на нагрудний відеореєстратор №475763, відеореєстратор Хіаоmі.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомленим судом належним чином про день, час та місце розгляду справи. Про причину неявки не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Враховуючи вищезазначене, а також приписи статті 268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (рішення «Пономарьов проти України»), відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про можливість проведення розгляду адміністративної справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суддя, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до таких висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Порядок встановлення стану сп'яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350 (далі Інструкція), відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу І вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 розділу ІХ Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, відмова від проходження огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані алкогольного сп'яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами) огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
При цьому, логічне тлумачення вказаних положень дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Із рапорту інспектора ППП в м. Кривий Ріг від 11.12.2024 слідує, що 11.12.2024 поліцейським при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та спілкування з ним, виявлено ознаки сп'яніння.
Із записів, що містяться на диску, долученому до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками патрульної поліції. На відео від 11.12.2024 року на 15 годині 31 секунді зафіксовано саме факт керування транспортним засобом. Подальше твердження, що він не керував транспортним засобом, а просто заглушив мотор, не заслуговують на увагу.
Від проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на бодікамеру поліцейського, а також йому роз'яснено, що справа буде розглядатися судом.
Згідно наявних облікових баз ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною довідкою.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора не містять розбіжностей та в сукупності підтверджують фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням викладеного, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір, ставка якого дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня поточного року.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 30, 40-1, 130 ч.1, 251, 268, 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл./Дн-ка об.21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя С.М. Хмельова