Справа № 175/9839/24
Провадження № 2-о/175/182/24
Іменем України
"22" січня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
секретаря судового засідання - Перепелиці В.С.,
за участю заявника - ОСОБА_1 ,
заявника - ОСОБА_2 ,
представника заявника - адвоката Голубніченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення-,
Заявники звернулися до суду із заявою, в якій просять встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім'єюбез реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_2 з 05.09.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 однією сім'єю з померлим батьком ОСОБА_2 , а також встановити факт перебування ОСОБА_2 на утриманні померлого батька ОСОБА_2 .
Встановлення відповідного факту має юридичне значення, оскільки надає правові підстави для отримання заявниками соціально-економічних пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством України для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців.
Заявники та їх представник у судовому свою заяву підтримали, просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 про розгляд справи повідомлений належним чином - заяв не подавав.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, показання свідків, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 26 липня 1997 року заявник ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, серія та номер: НОМЕР_1 видане 26.07.1997 виконкомом Ювілейної селищної Ради народних депутатів Дніпропетровського району і області, актовий запис №39.
Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія та номер: НОМЕР_2 видане 03.03.1998 виконкомом Ювілейної селищної ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №2.
04 вересня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія та номер: НОМЕР_3 видане 04.09.2021 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №85.
Як зазначають заявники розірвання шлюбу було виключно крайньою необхідністю для взяття ОСОБА_1 на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, проте ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_2 продовжили з 04 вересня 2021 року проживати однією сім?єю за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія та номер: НОМЕР_4 видане 03.07.2023 центром надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис №184.
Померлий ОСОБА_2 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 , мав звання старшого сержанта та перебував на посаді головного сержанта 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_5 , що підтверджується витягом із наказу № 226 від 14.08.2023 виданий командиром військової частини НОМЕР_5 .
З витягу із наказу № 226 від 14.08.2023 виданий командиром військової частини НОМЕР_5 вбачається, що старший сержант ОСОБА_2 , головного сержанта 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , в результаті інших уточнених травм із залученням декількох ділянок тіла, вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та уламків, ушкодження внаслідок військових дій передбачених законом та операцій. Смерть пов?язана з виконанням обов?язків військової служби.
Відповідно до витягу з протоколу засідання 20 регіонально військово-лікарської комісій по встановленню причинного зв?язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця Протокол №1954 від 23.09.2023 року зазначається, що травма (27.06.2023) старшого сержанта ОСОБА_2 , 1972 року народження:
«Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. Вибухова травма. Ушкодження внаслідок військових дій, спричиненні іншими видами вибухів та уламків», яка згідно витягу з наказу командира військової частини в/ч НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 14.08.2023 №226, сповіщення №23 (вих. №2062) від 28.06.2023 виданого командиром військової частини НОМЕР_5 , лікарського свідоцтва про смерть №748 від 02.07.2023, виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» Новомосковське районне відділення, послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , - травма і причина смерті, так, пов?язані із захистом Батьківщини.
Відповідно до довідки про причину смерті №748 від 02.07.2023 виданої Новомосковським районним відділенням комунального закладу Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи ДОР, причиною смерті ОСОБА_2 є Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. Вибухова травма.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №748 від 02.07.23 виданої Новомосковським районним відділенням комунального закладу Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи ДОР зазначено, що ОСОБА_2 смерть настала у ході інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. Вибухова травма. Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків.
Після отримання повідомлення про загибель ОСОБА_2 та зібрання необхідних документів заявник ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу отримання одноразової грошової допомоги у зв?язку зі смертю військовослужбовця як члена сім'ї загиблого.
Нащо був отриманий лист №7/13995/18 від 11.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №7/д від 23.02.2024 в якому зазначається, що згідно довідки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за №1002 від 25.08.2023 ОСОБА_2 навчається на денній формі з 26.09.2022 року. Проте, на дату загибелі батька він досягнув 23-річного віку. З огляду на викладене, документи ОСОБА_2 повернути на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вони перебували на утриманні загиблого військовослужбовця копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.».
Заявник ОСОБА_1 теж звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу отримання одноразової грошової допомоги в зв?язку зі смертю військовослужбовця як члена сім ї загиблого, однак ІНФОРМАЦІЯ_6 в усній формі було роз'яснено, що Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають право батьки, один з подружжя, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Для отримання одноразової грошової допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 ОСОБА_1 , як цивільній дружині гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 потрібно звернутися із заявою в порядку окремого позовного провадження до районного суду за місцем проживання для підтвердження спільного проживання з цивільним чоловіком - ОСОБА_2 .
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак, не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19)).
Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).
Судом встановлено, що заявники і померлий ОСОБА_2 були зареєстровані і мешкали за однією адресою, в тому числі, як у спірний період з 05.09.21 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 так і по теперішній час, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 1564 від 21.07.2023 і довідкою №388 від 28.02.2024 виданою центром надання адміністративних послу Слобожанської селищної ради.
Окрім того, ОСОБА_1 , не була працевлаштована та не мала власного заробітку, була на повному утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , що підтверджується виписками про регулярний перерахунок коштів ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 та довідкою формою ОК-05 від 23.05.2024 виданої Пенсійним Фондом України, якої вбачається, що за спірний період ОСОБА_1 жодного доходу не мала.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_2 проживали весь час за однією адресою, про розлучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навіть не знали.
Після смерті ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 займалася його похованням.
Суд вважає доведеними обставини проживання ОСОБА_1 однією сім'єюбез реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_2 з 05.09.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доказів, які б підтверджували спільне проживання, тривале спільне ведення господарства (побуту) ОСОБА_2 з батьком до його смерті заявником суду надано не було, тож суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.
Що стосується факту перебування заявника ОСОБА_2 на утриманні його батька, то слід зазначити наступне.
Пунктом 2 частини 1статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
У статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено поняття членів сім'ї, які вважаються утриманцями.
Члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Як роз'яснено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для позивачки постійним і основним джерелом засобів існування.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Сам по собі факт проживання за однією адресою із померлим не може свідчити про перебування на утриманні.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17, який відповідно до ч.4ст. 263 ЦПК України враховується при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
В матеріалах справи відсутні відомості про доходи ОСОБА_2 , враховуючи, що на момент смерті його батька, заявник досяг 18-річного віку та мав можливість самостійно себе утримувати, а тому в цій частині заяви слід відмовити.
Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 141, 263, 265, 293, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , однією сім'єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 05 вересня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. М. Білоусова