Справа № 175/5702/24
Провадження № 1-кс/175/1627/24
"08" травня 2024 р. смт. Слобожанське
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390000657 від 18.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України, -
Старший слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390000657 від 18.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання просив задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 подав до суду свої пояснення в яких зазначив, що слідчим подано клопотання до суду з порушенням процесуальних строків.
Дослідивши клопотання та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
З клопотання вбачається, що 18.04.2024 о 09.56 год. до Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що біля буд. АДРЕСА_1 , його ножем вдарив сусід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 внаслідок вказаного удару заподіяно тілесні ушкодження у вигляді не проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та колото-різаного поранення лівого плеча без ушкодження магістральних судин.
Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за № 12023052390000657 від 18.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Крім того, 18.04.2024 під час проведення огляду місця події в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12024052390000657, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено предмети схожі на набої різних калібрів загальною кількістю 48 одиниць.
Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за № 12023052390000661 від 18.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 236 КК України.
Вказані кримінальні провадження, відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України були об'єднані за № 12023052390000657 від 18.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України.
18.04.2024 в період часу з 10.20 по 10:43 слідчим СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, згідно ст. 104, 105, 106, 234, 237 КПК України, проведено огляд місця події під час якого у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено предмет схожий на ніж кустарного виготовлення, який упаковано до паперового конверту та опечатаного номерною біркою NPU-0420709.
Також, у зв'язку з невідкладним випадком, 18.04.2024 в період часу з 14.01 годин по 15.15 годин, проведено огляд місця події за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ірпінська, (попередня назва вулиці - Єрмака), буд. 38, де виявлено та вилучено:
- ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, який було упаковано до паперового конверту опечатаного номерною біркою NPU-0420710;
- спортивні штани сірого кольору, футболка сірого кольору та кофта сіро-зеленого кольору, які поміщено та опечатано до мішку білого кольору, горловина якого опечатана пластиковою пломбою №7537878;
- предмети схожі на набої різного калібру, в кількості 48 одиниць, вилучено та опечатано до сейф-пакету PSP1418811.
У слідства є достатні підстави вважати, що вилучені речі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже є речовими доказами та підлягають арешту.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимогст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до частини 2 та 7 статті 115 КПК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час.
З матеріалів клопотання вбачається, що огляд за правилами обшуку проведено 18 квітня 2024 року та до суду клопотання подано 22 квітня 2024 року, з порушенням строку передбаченого ч.5 ст.171 КПК України.
В своєму клопотанні слідчий не ставить питання про поновлення з поважних причин процесуального строку, передбаченого для подання клопотання слідчим про арешт тимчасово вилученого майна.
У свою чергу, статтею 116 КПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
В даному випадку, слідчий чи прокурор правом своєчасного звернення до суду з даним клопотанням через засоби поштового зв'язку не скористалися.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами кримінальний процесуальний закон розуміє лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом.
В даному випадку учасником кримінального провадження не ініційовано клопотання про поновлення процесуального строку з наведенням причин через які цей строк пропущено.
З огляду на вищенаведене, слідчий чи прокурор мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна про накладення арешту на вилучене майно.
Пропустивши строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, прокурор у своєму клопотанні не просить його поновити, та не зазначає підстав для його поновлення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, так як подано з порушенням вимог ст. 170-171 КПК України.
Керуючись вимогами ст.ст. 170-173, 303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390000657 від 18.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1