22.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1243/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,
секретар судового засідання Поп'юк Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" від 19.01.2025 № 19/01/1вих. (вх. № 527/25 від 21.01.2025) про відвід судді у справі, у якій
позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Тисмениця-Риба",
про стягнення 2 551 260, 20 грн неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта оренди за договором № 20/16 від 29.07.2016 за період з 01.12.2021 до 04.11.2024,
за участю представника відповідача Фрича В.І.,
представник позивача в судове засідання не з'явився,
установив таке.
РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось з позовом до ПАТ "Тисмениця-Риба" про стягнення 2 551 260, 20 грн неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта оренди за договором № 20/16 від 29.07.2016 за період з 01.12.2021 до 04.11.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 для розгляду цієї справи призначено суддю Малєєву О.В.
Суд згідно з ухвалою від 26.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 22.01.2025 о 12:00.
Відповідач 21.01.2025 за вх. № 527/25 подав заяву про відвід судді від 19.01.2023 № 19/01/1вих. Заява мотивована тим, що суддя зацікавлена в результаті розгляду справи, оскільки виносила рішення у справі № 909/934/21, яке має преюдиціальне значення для цієї справи. Також сумніви у неупередженості судді викликає те, що її чоловік тривалий час був прописаний в будинку голови правління ПРАТ "Тисмениця-Риба" Фрича І.В. Заява обґрунтована положеннями п. 3, 5 ст. 35 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні вказану заяву підтримав; пояснив, що заява помилково датована 19.01.2023, дата її складення - 19.01.2025. Також підтвердив те, що під час розгляду справи № 909/934/21 відвід судді не заявляв, факт прописки чоловіка судді мав місце в 90-х роках і свідчить про можливу упередженість; конкретних обставин вказано не було.
Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, то відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За приписами ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (ч. 3) або якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5).
Твердження відповідача, що суддя заінтересована у результаті розгляду справи, оскільки виносила рішення у справі № 909/934/21, суперечить ч. 4 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої рішення судді в інших справах не може бути підставою для відводу.
Належить відмітити, що у справі № 909/934/21 суд відмов в задоволенні позову ПРАТ "Тисмениця-Риба" до РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, до ДП "Укрриба", за участю Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання недійсними ряду умов договору оренди державного майна від 29.07.2016 № 20/16, про зобов'язання РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях скасувати наказ від 06.07.2021 № 646 та продовжити дію вказаного договору оренди, про зобов'язання ДП "Укрриба" зареєструвати в реєстрі речових прав 39 гідротехнічних споруд рибдільниць "Городище" та "Марківці" (рішення суду від 10.05.2023). Вказане рішення було ухвалене після скасування згідно з постановою КГС від 05.10.2022 попередніх рішень суду першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові та передачі справи на новий розгляд. За наслідками апеляційного та касаційного перегляду вказане рішення суду залишене без змін. У цій справі ПРАТ "Тисмениця-Риба" відвід судді не заявляло.
Щодо твердження про те, що факт прописки чоловіка судді, який мав місце в 90-х роках, є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, належить враховувати те, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи ч. 4 ст. 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами; Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 8.69, 8.70, 8.73. постанови КГС ВС від 14.01.2025 у справі № 910/11751/23).
Заявник жодних доказів упередженості чи небезсторонності судді за вказаною обставиною не надав.
Тому підстави для задоволення відводу - відсутні.
Водночас, суд враховує те, що ст. 35 ГПК України кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд та наявності гарантій розгляду справи незалежним і безстороннім судом.
В п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки вказано, що неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом; вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя.
Відповідно до п. 12 Висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
В рішенні ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (п. 81) відображено те, що зовнішні ознаки мають певне значення для вирішення питання довіри, яке суди в демократичному суспільстві повинні вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
З огляду на викладене, враховуючи те, що про можливість існування вказаної обставини мені стало відомо із заяви про відвід, вважаю за необхідне заявити самовідвід, який згідно зі ст. 35, 38 ГПК України належить до задоволення.
Керуючись ст. 35, 38, 232 - 235, 255 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви відповідача від 19.01.2025 № 19/01/1вих. (вх. №527/25 від 21.01.2025) про відвід судді Малєєвої О.В.
Задовольнити заяву судді Малєєвої О.В. про самовідвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено 22.01.2025.
Суддя О. В. Малєєва