ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1062/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до відповідача: Державної установи "Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України"
про стягнення заборгованості в сумі 5 888 грн 27 коп.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з позовною заявою до Державної установи "Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення заборгованості у сумі 5888 грн 27 коп., з яких: 4862 грн 38 коп. - пені; 502 грн 16 коп. - 3% річних; 523 грн 73 коп. - інфляційні втрати.
Вирішення судом процесуальних питань.
18.11.2024 суд постановив відкрити провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 18.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
18.11.2024 суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору постачання природного газу № 08-4156/23-БО-Т від 04.09.2023 в частині своєчасного здійснення оплати за поставлений позивачем газ. За прострочення виконання грошового зобов"язання на підставі п.7.2. договору нарахував відповідачу 4 862 грн 38 коп.- пені, 502 грн 16 коп. - 3% річних та 523 грн 73 коп. - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
04.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Державна установа "Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" уклали Договір постачання природного газу № 08-4156/23-БО-Т (далі - Договір).
Зазначений Договір укладений у письмовій формі, підписаний і скріплений печатками сторін, погоджені всі умови договору та досягнута згода щодо виконання умов останнього.
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ (далі - газ) да ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач в свою чергу - прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
В п.2.1. Договору сторони погодили обсяг природного газу із зазначенням розрахункового періоду, який замовлений споживачем.
Згідно з п.3.5 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п.п. 3.5.1-3.5.4 Договору, споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем. На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору.
Ціна природного газу за 1000 куб.м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553 грн 89 коп. (4.1. договору).
Відповідно до п.5.1 Договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природного газу здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності Акта приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. п.3.5 цього договору.
В пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п.8.4 Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє в частині поставки газу до 31.12.2023 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1. договору).
На виконання умов Договору позивач у період вересень - грудень 2023 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 500 096 грн 91 коп., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу від 12.10.2023, від 14.11.2023, 11.12.2023 та від 12.01.2024, які підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач оплату за переданий природний газ здійснив з порушенням строків оплати встановлених в п.5.1. Договору, у зв"язку з чим позивач керуючись п.7.2. договору та ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов"язання нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно частин 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Як визначено у статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Зважаючи на те, що факт прострочення виконання зобов'язання за договором про постачання природного газу №08-4156/23 -БО -Т від 04.09.2023 підтверджується матеріалами справи, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних та пені за період 16.02.2023 - 07.05.2024 та інфляційних втрат за період березень 2024- травень 2024 і дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 862 грн 38 коп. пені, 502 грн 16 коп. три проценти річних та 523 грн 73 коп. інфляційних втрат обґрунтовані та належать до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №0000022046 від 30 жовтня 2024 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 126, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Державної установи "Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення заборгованості в сумі 5 888 грн 27 коп. задовольнити.
Стягнути з Державної установи "Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністрерства охорони здоров'я України", вул. Шевченка, буд. 4, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 38331800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (код 42399676) 4 862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 38 коп. пені, 502 (п"ятсот дві) грн 16 коп. три проценти річних та 523 (п"ятсот двадцять три) грн 73 коп. інфляційних втрат, а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 22.01.2025
Суддя Т. В. Максимів